Актуальність дослідження зумовлена прискореною цифровізацією роздрібної торгівлі харчовими товарами, зростанням частки електронних каналів збуту та необхідністю стратегічного управління розвитком товарних категорій в умовах трансформації споживчого попиту. Метою дослідження було розроблення та обґрунтування каскадного підходу до стратегічного аналізу зростаючих товарних категорій електронної торгівлі харчовими товарами, що базується на інтеграції портфельних моделей та SWOT-аналізу для підвищення обґрунтованості стратегічних управлінських рішень. Для стратегічної оцінки використано каскадний підхід, що поєднує портфельні моделі BCG та GE/McKinsey із SWOT-аналізом, а також методи структурного аналізу, аналізу динаміки онлайн-продажів, розрахунку середньорічних темпів зростання (CAGR) і частки товарних категорій у структурі електронної торгівлі. Інформаційну базу дослідження становили статистичні дані міжнародної платформи Statista за 2018-2024 роки. Результати дослідження свідчать про нерівномірність розвитку товарних сегментів електронної торгівлі харчовими товарами та дозволяють виокремити категорії з найбільш стійкою динамікою зростання та структурним посиленням позицій у цифровому каналі. Зокрема, встановлено, що найвищі середньорічні темпи зростання демонструють категорії «хліб і круп’яні вироби» (24,07 %), «кондитерські вироби та снеки» (21,01 %), «напівфабрикати» (21,08 %) та «м’ясні продукти» (понад 20 %), що підтверджує формування сегментів підвищеного попиту в онлайн-торгівлі. Показано, що ефективність розвитку електронної торгівлі харчовими товарами залежить від поєднання факторів попиту, логістичної інфраструктури, цифрових сервісів та специфіки зберігання і транспортування різних груп продуктів. Портфельний аналіз за моделлю BCG засвідчив наявність категорій типу «зірки», «знаки питання» та «дійні корови», тоді як матриця GE/McKinsey підтвердила різний рівень ринкової привабливості та конкурентної позиції окремих товарних сегментів. SWOT-аналіз дозволив ідентифікувати ключові драйвери розвитку (зростання онлайн-попиту, цифровізація сервісів) та обмеження (логістичні витрати, цінова волатильність, регуляторні бар’єри). Запропонований підхід дозволяє перейти від кількісної діагностики динаміки товарних категорій до формування диференційованих стратегічних напрямів їх розвитку та може бути використаний для обґрунтування бізнес-стратегій і державної політики підтримки цифрової трансформації продовольчого ринку

цифрова комерція; продовольчий ринок; портфельне оцінювання; конкурентні переваги; цифрові канали реалізації; управлінські рішення; стратегічне планування