Дослідження присвячене оцінюванню рівня зрілості стейкхолдер-орієнтованих стратегій управління туристичними підприємствами України в умовах повоєнного відновлення. Актуальність дослідження зумовлена трансформацією туристичного ринку, зростанням ролі внутрішнього туризму та необхідністю збалансування інтересів туристів, місцевих громад, органів державної влади та бізнес-партнерів для забезпечення сталого розвитку туристичних дестинацій. Метою дослідження було визначення рівня зрілості взаємодії зі стейкхолдерами та обґрунтування напрямів її вдосконалення. Методологічна основа дослідження базувалася на поєднанні аналізу статистичних даних, експертних опитувань представників туристичних підприємств і кейс-аналізу окремих дестинацій. Оцінювання проводилося за системою критеріїв, що включала прозорість комунікації, участь стейкхолдерів у процесах прийняття рішень, розвиток партнерських ініціатив, використання цифрових інструментів та орієнтацію на потреби громади. Результати дослідження засвідчили нерівномірний рівень розвитку стейкхолдер-орієнтованих стратегій у різних сегментах туристичного ринку. Туроператори продемонстрували вищий рівень цифрової готовності та відкритості комунікації, тоді як заклади розміщення та туристичні атракції характеризувалися нижчим рівнем системності взаємодії. У дослідженні виявлено інституційні, організаційні та цифрові бар’єри, що обмежують ефективну співпрацю зі стейкхолдерами. Практична цінність дослідження полягає у розробленні рекомендацій, спрямованих на інституціоналізацію механізмів участі стейкхолдерів, розвиток цифрової інфраструктури взаємодії та посилення ролі місцевих громад у формуванні туристичного продукту, що сприятиме підвищенню конкурентоспроможності та стійкості туристичної сфери

цифровізація; партнерські моделі; відновлення дестинацій; посткризове відновлення; транскордонні зв’язки