Метою статті було комплексне теоретико-методологічне обґрунтування та оцінка еволюції інституту банківської таємниці під впливом інтеграції систем штучного інтелекту, норм Automatic Exchange of Information, Common Reporting Standard та проєктування цифрових валют центральних банків. Методологічну основу дослідження становило поєднання методів діалектичного пізнання, системно-структурного аналізу фінансових ринків та якісного кейс-стаді регуляторних практик Швейцарії як історичного еталона конфіденційності, а також адаптаційних процесів у банківських системах Німеччини, Сінгапуру, Великої Британії та України. Застосування компаративного підходу та методів графічно-табличного моделювання дозволило об’єктивно систематизувати емпіричні дані щодо інтенсифікації розкриття транзакційної інформації суб’єктами первинного моніторингу. У результаті дослідження доведено незворотний перехід банківського сектору від концепції абсолютної анонімності капіталу до моделі «скляного клієнта», де банківська таємниця трансформується з юридичного інструменту приховування інформації на технологічний протокол управління авторизованим доступом до даних. Виявлено стійку тенденцію щорічного зростання обсягів автоматичного обміну податковими даними (у Швейцарії на 10-12 % щороку), що підтвердило нівелювання офшорної таємниці під впливом вимог Financial Action Task Force та Organisation for Economic Co-operation and Development. Обґрунтовано особливості українського комплаєнсу в умовах воєнного стану, де реалізація Постанови Національного Банку України № 65 та миттєва верифікація через екосистему «Дія» автоматично розкривають дані перед фінансовою розвідкою без судових санкцій. Доведено, що запуск Central Bank Digital Currency (е-гривні, цифрового франка) та алгоритмів безперервного транзакційного скорингу штучним інтелектом де-факто усуває банківське посередництво, перетворюючи приватність на програмовану опцію та зміщуючи правовий захист у площину кіберстійкості та концепцій децентралізованої ідентичності. Практична цінність отриманих результатів полягає у можливості їх використання Нацбанком України та комерційними банками для оптимізації алгоритмів ризик-орієнтованого нагляду, розробки нормативно-правових актів щодо захисту фінансового профілю клієнта від кібератак та побудови збалансованої моделі «цифрової довіри»

автоматичний обмін інформацією; Швейцарія; ризик-орієнтований підхід; штучний інтелект; скоринг