Анотація
Метою цього дослідження було комплексне вивчення впливу торговельних угод та міжнародних ринків на розвиток аграрного сектору, зокрема на прикладі Албанії та Австрії. Дослідження було спрямоване на виявлення механізмів, за допомогою яких торговельні угоди стимулюють виробництво, експортну орієнтацію та кооперацію в сільському господарстві. Результати дослідження свідчать, що зниження торговельних бар’єрів і тарифів сприяє значному підвищенню конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції на міжнародних ринках. Завдяки спрощенню експортних процедур та зменшенню витрат, пов’язаних з торгівлею, виробники можуть краще інтегруватися в глобальні ланцюги поставок, що забезпечує доступ до нових ринків. Це особливо актуально для країн з розвиненим аграрним сектором, де зниження тарифів дозволяє їм розширювати експорт, збільшуючи обсяги виробництва та покращуючи якість продукції відповідно до міжнародних стандартів. Це також підвищує ефективність внутрішнього ринку, стимулюючи інновації та інвестиції в аграрний сектор, що, у свою чергу, позитивно впливає на загальний економічний розвиток країни. Наприклад, в Албанії торговельні угоди з ЄС сприяли збільшенню експорту, а Австрія отримала доступ до значних субсидій завдяки участі в Спільній аграрній політиці ЄС. Крім того, структурні зміни в аграрному секторі під впливом міжнародної торгівлі сприяли підвищенню ефективності виробництва в Австрії та адаптації до нових вимог ринку в Албанії. Висновки показують, що міжнародна торгівля не тільки відкриває нові ринки для сільськогосподарської продукції, але й стимулює технологічний розвиток та інтеграцію аграрних секторів у глобальні економічні процеси
Ключові слова
глобалізація; попит і пропозиція; ціноутворення; демпінг; протекціонізм; інвестиції
Використані джерела
[1] Agreement on Agriculture. (2024). Retrieved from https://www.wto.org/english/docs_e/legal_e/14-ag_01_e.htm.
[2] Agreement on Sanitary and Phytosanitary Measures. (1998). Retrieved from https://www.wto.org/english/tratop_e/ sps_e/spsund_e.htm.
[3] Agreement on the European Economic Area. (2016, August). Retrieved from https://www.efta.int/sites/default/files/ documents/legal-texts/eea/the-eea-agreement/Main%20Text%20of%20the%20Agreement/EEAagreement.pdf.
[4] Association Agreement between the European Union and its Member States and Ukraine. (2024). Retrieved from https://www.kmu.gov.ua/storage/app/sites/1/uploaded-files/ASSOCIATION%20AGREEMENT.pdf.
[5] Austria – CAP Strategic Plan. (2024). Retrieved from https://surl.li/oholpr.
[6] Balogh, J.M., & Jámbor, A. (2020). The environmental impacts of agricultural trade: A systematic literature review. Sustainability, 12(3), article number 1152. doi: 10.3390/su12031152.
[7] Batchelor, C., & Schnetzer, J. (2018). Compendium on climate-smart irrigation: Concepts, evidence and options for a climate smart approach to improving the performance of irrigated cropping systems. Retrieved from https:// openknowledge.fao.org/server/api/core/bitstreams/4960dff8-6193-4ce5-8b7c-a331cf47f67b/content.
[8] Biagini, L., Antonioli, F., & Severini, S. (2023). The impact of CAP subsidies on the productivity of cereal farms in six European countries: A historical perspective (2008-2018). Food Policy, 119, article number 102473. doi: 10.1016/j. foodpol.2023.102473.
[9] Białowąs, T., & Budzyńska, A. (2022). The importance of global value chains in developing countries’ agricultural trade development. Sustainability, 14(3), article number 1389. doi: 10.3390/su14031389.
[10] Chaparro‐Banegas, N., Sánchez‐Garcia, M., Calafat, C., & Roig‐Tierno, N. (2024). Transforming the agri‐food sector through eco‐innovation: A path to sustainability and technological progress. Business Strategy and the Environment, 1-23. doi: 10.1002/bse.3968.
[11] Common agricultural policy and development. (2024). Retrieved from https://agriculture.ec.europa.eu/international/ international-cooperation/cap-and-development_en.
[12] Decision of the Council of Ministers for the approval of the Intersectoral Strategy for Rural Development and Agricultural 2014-2020. (2014, October). Retrieved from https://anrd.al/wp-content/uploads/2016/04/StrategjiaNder-Sektoriale-ZhB.pdf.
[13] Denata, N.H.E., Luthfiani, N.N., & Zahro, N.F. (2023). The impact of NAFTA in Mexico. SIYAR Journal, 3(2), 131141. doi: 10.15642/siyar.2023.3.2.131-141.
[14] Doan, H.T.T., & Zhang, H. (2023). Technical barriers to trade, product quality and trade margins: Firm-level evidence. Review of World Economics. doi: 10.1007/s10290-023-00514-4.
[15] Doukas, Y.E.L., Maravegias, N., & Chrysomallidis, C. (2022). Digitalization in the EU agricultural sector: Seeking a European policy response. In K. Mattas, G. Baourakis, C. Zopounidis & C. Staboulis (Eds.), Food policy modelling (pp. 83-98). Cham: Springer. doi: 10.1007/978-3-031-08317-4_6.
[16] Economic Partnerships. (2024). Retrieved from https://policy.trade.ec.europa.eu/development-and-sustainability/ economic-partnerships_en.
[17] Edan, Y., Adamides, G., & Oberti, R. (2023). Agriculture automation. In S.Y. Nof (Eds.), Springer handbook of automation (pp. 1055-1078). Cham: Springer. doi: 10.1007/978-3-030-96729-1_49.
[18] Erixon, F., Lamprecht, P., & Kakara, T. (2020). The role of trade policy in promoting sustainable agriculture. Brussel: European Centre for International Political Economy.
[19] European Union and Albania. (2021). Retrieved from https://www.eeas.europa.eu/albania/european-union-andalbania_en?s=214.
[20] Faccarello, G. (2023). Every transaction in commerce is an independent transaction: Ricardo on foreign trade. In The anthem companion to David Ricardo (pp. 29-49). New York: Anthem Press.
[21] FAO, IFAD, UNICEF, WFP, & WHO. (2024). The state of food security and nutrition in the world 2024 – financing to end hunger, food insecurity and malnutrition in all its forms. Rome: FAO, IFAD, UNICEF, WFP, & WHO. doi: 10.4060/ cd1254en.
[22] Farsani, E.D., Choobchian, S., & Naghani, M.S. (2024). Unlocking agricultural innovation: A roadmap for growth and sustainability. Journal of the Knowledge Economy, 15, 17751–17771. doi: 10.1007/s13132-024-01860-w.
[23] FiBL. (2022). In 2022, more than 10 percent of the European Union’s farmland was organic. Retrieved from https:// www.fibl.org/fileadmin/documents/en/news/2024/MR-EUROPE-2024-02-13-ENGLISH.pdf.
[24] Gantuya, N.D., Javzansuren, N.T., Narantsetseg, N.O., & Bolor-Erdene, N.O. (2021). The gravitational model of the Mongolian foreign trade. International Journal of Innovative Technologies in Economy, 4(36). doi: 10.31435/rsglobal_ ijite/30122021/7742.
[25] Gjokutaj, E. (2021). Albania: The impact of economic and fiscal policy in the agricultural sector. Economicus, 20(1), 7-27. doi: 10.58944/lqik6104.
[26] High food prices: The food security crisis of 2007-2008 and recent food price increases – facts and lessons. (2024). Retrieved from https://www.fao.org/fileadmin/user_upload/ISFP/High_food_prices.pdf.
[27] International Monetary Fund. (2024). Albania. Retrieved from https://www.imf.org/en/Countries/ALB.
[28] IPARD III implementation and wider initiatives. (2024). Retrieved from https://agriculture.ec.europa.eu/international/international-cooperation/enlargement/pre-accession-assistance/ipard-initiatives_en.
[29] Irwin, D.A. (2020). Free trade under fire. Princeton: Princeton University Press. doi: 10.23943/princeton/9780691201009.001.0001.
[30] Jiménez-García, B., & Rodríguez, J. (2022). A time series approach to study the dynamic effects of bilateral trade agreements. International Economics and Economic Policy, 19(3), 615-643. doi: 10.1007/s10368-022-00529-6.
[31] Kunimitsu, Y., Sakurai, G., & Iizumi, T. (2020). Systemic risk in global agricultural markets and trade liberalization under climate change: Synchronized crop-yield change and agricultural price volatility. Sustainability, 12(24), article number 10680. doi: 10.3390/su122410680.
[32] Lenormand, T. (2023). The Common Agricultural Policy: Towards a greener policy, a continuous evolution of a policy made of compromises. Further devolution and more possibilities. Gloucester: CCRI. doi: 10.13140/RG.2.2.12683.05920.
[33] Malorgio, G., & Marangon, F. (2021). Agricultural business economics: The challenge of sustainability. Agricultural and Food Economics, 9, article number 6. doi: 10.1186/s40100-021-00179-3.
[34] Osmani, M., Kolaj, R., Borisov, P., & Arabska, E. (2022). Why agricultural policies fail and two cases of policy failures in Albania. Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal, 8(2), 86-104. doi: 10.51599/ are.2022.08.02.05.
[35] Peterson, E.W.F. (2019). Free trade and protectionism in food and agriculture. In D.M. Kaplan (Ed.), Encyclopedia of food and agricultural ethics (pp. 1362-1370). Dordrecht: Springer. doi: 10.1007/978-94-024-1179-9_263.
[36] Poletti, A., Sicurelli, D., & Yildirim, A.B. (2021). Promoting sustainable development through trade? EU trade agreements and global value chains. Italian Political Science Review, 51(3), 339-354. doi: 10.1017/ipo.2020.33.
[37] Pylypenko, H.M., Herasymenko, T.V., & Huzenko, I.Y. (2024). Innovative models of enterprise activities in global value chains. Economic Bulletin of Dnipro University of Technology, 85, 65-72. doi: 10.33271/ebdut/85.065.
[38] Sansika, N., Sandumini, R., Kariyawasam, C., Bandara, T., Wisenthige, K., & Jayathilaka, R. (2023). Impact of economic globalisation on value-added agriculture, globally. PLoS ONE, 18(7), article number e0289128. doi: 10.1371/journal. pone.0289128.
[39] Singh, G. (2017). Discussing agriculture subsidies; from the WTO Perspective. In Subsidies in the context of the WTO’s free trade system (pp. 135-196). Cham: Springer. doi: 10.1007/978-3-319-62422-8_3.
[40] Standards, tools and labels. (2024). Retrieved from https://commission.europa.eu/energy-climate-changeenvironment/standards-tools-and-labels_en.
[41] State Council of the People’s Republic of China. (2019). China-Chile free trade deal to boost bilateral ties, cut tariffs. Retrieved from https://english.www.gov.cn/state_council/ministries/2019/03/02/content_281476544443076.htm.
[42] The WTO Agreement on the application of sanitary and phytosanitary measures (SPS Agreement). (2024). Retrieved from https://www.wto.org/english/tratop_e/sps_e/spsagr_e.htm.
[43] Thrasher, R.D. (2021). Constraining development: The shrinking of policy space in the international trade regime. New York: Anthem Press. doi: 10.2307/j.ctv1qmpd18.
[44] Tomorri, I., Keco, R., & Tomorri, K. (2022). Evaluating the impact of small farmer’s inclusion in agricultural value chain for sustainable rural development in Albania. European Journal of Agriculture and Food Sciences, 4(2), 86-94. doi: 10.24018/ejfood.2022.4.2.483.
[45] Ullah, S., Ullah, A. & Zaman, M. (2024). Nexus of governance, macroeconomic conditions, and financial stability of banks: a comparison of developed and emerging countries. Financial Innovation, 10, article number 30. doi: 10.1186/ s40854-023-00542-x.
[46] UN Comtrade Database. (2024) Trade data. Retrieved from https://comtradeplus.un.org/T.
[47] Wang, P., Ren, Z., & Qiao, G. (2023). How does agricultural trade liberalization have environmental impacts? Evidence from a literature review. Sustainability, 15(12), article number 9379. doi: 10.3390/su15129379.
[48] Yao, X., Zhang, Y., Yasmeen, R., & Cai, Z. (2021). The impact of preferential trade agreements on bilateral trade: A structural gravity model analysis. PLoS ONE, 16(3), article number e0249118. doi: 10.1371/journal.pone.0249118.
[49] Zhang, J., Luo, J., & Li, J. (2021). Agricultural co-operatives participating in supply chain integration in China: A qualitative comparative analysis. PLoS ONE, 16(4), article number e0250018. doi: 10.1371/journal.pone.0250018.
