Актуальність теми дослідження. Трансформація адміністративно-територіального устрою в Україні є однією із складових реформ, яких потребує українське суспільство. Головним із десяти пріоритетів «Стратегії сталого розвитку «Україна – 2020» [1], схваленій Указом Президента України, є децентралізація та реформа державного соціально-економічного устрою, перебудова територіальної організації об’єктів господарювання. Отже Україна та її економіка потребують нагального наукового обґрунтування та практичної реалізації заходів щодо сталого геопросторового розвитку країни в умовах трансформації адміністративно-територіального устрою за умови ефективного використання наявного потенціалу. Постановка проблеми. Для забезпечення ефективності процесу реформування адміністративно-територіального устрою країни необхідні нові моделі, інструменти й механізми управління та прийняття рішень, що забезпечать сталий розвиток територій, регіонів і держави в цілому. Саме тому, існує необхідність визначення пріоритетних факторів розвитку та використання потенціалу територій, що забезпечує їх сталий геопросторовий розвиток у довготривалій перспективі. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Сучасними аспектами вирішення проблем децентралізації та реформування адміністративно-територіального устрою у країні займаються такі вчені, як Павлюк А. П., Олійник Д. І., Баталов О. А., Дацко О. І., Муркович Л. Л., Молодожен Ю. Б. та ін. [1-4]. Результати власних досліджень проблеми наведені в [5-12]. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Питання управління сталим розвитком територій в умовах децентралізації потребує особливої уваги та поглиблених як теоретичних, так і практичних досліджень. Отже існує потреба у проведенні дослідження факторів впливу на потенціал сталого розвитку територіальних громад на сучасному етапі проведення реформування адміністративно-територіального устрою країни. Постановка завдання, мети дослідження. Метою дослідження є дослідження складових потенціалу ефективності процесу децентралізації й умов формування фінансово спроможних й самодостатніх об’єднаних територіальних громад (ОТГ) на засадах сталого розвитку територій та національного господарства. Метод та методологія проведення дослідження. У процесі проведення дослідження використані загальнонаукові (аналіз та синтез, індукція та дедукція, аналітичне групування) та спеціальні (абстрагування, моделювання і та ін.) методи вивчення економічних явищ і процесів. Викладення основного матеріалу (результати роботи). В роботі проведений аналіз рівня фінансової спроможності ОТГ Запорізької області та факторів впливу на її рівень. Запропонована методика кластеризації ОТГ за рівнем фінансової спроможності з використанням статистичних показників відносної частоти та частості з подальшим визначенням довірчого інтервалу для середніх. В якості критеріїв кластеризації для оцінки фінансової спроможності були обрані: дохід на одну особу; власні доходу на одну особу; інфраструктурна субвенція на одну особу. В якості факторів впливу на рівень використання та розвитку трудового потенціалу запропоновано використати показник видатків розвитку (капітальні видатки) на одну особу. Встановлено, що основними факторами формування фінансової спроможності та самодостатності ОТГ є не чисельність населення, а ресурсний потенціал. Складовими цього потенціалу є природно-географічні (земельні, лісові, водні, мінерально-сировинні, біологічні, енергетичні) та соціально-економічні (матеріальні, фінансові, людські та нематеріальні) ресурси. За допомогою дисперсного аналізу доведено, що розмір ОТГ не впливає на рівень їх фінансової спроможності та ефективності функціонування. Висновки. В роботі проведений аналіз рівня фінансової спроможності ОТГ Запорізької області та факторів впливу на її рівень. Запропонована методика кластеризації ОТГ за рівнем фінансової спроможності з використанням статистичних показників відносної частоти та частості. Встановлено, що основними факторами формування фінансової спроможності та самодостатності ОТГ є ресурсний потенціал, складовими якого є природно-географічні та соціально-економічні ресурси. За допомогою дисперсного аналізу доведено, що розмір ОТГ не впливає на рівень їх фінансової спроможності та ефективності функціонування

об’єднана територіальна громада; фінансова спроможність; доходи на одну особу; сталий розвиток; природно-ресурсний потенціал; ресурси