Мета роботи – розкрити ключові тенденції та імперативи розвитку аграрного сектору сучасної економіки. Методологічною основою роботи є застосування загальнонаукових та спеціальних методів наукового пізнання. Метод поєднання аналізу та синтезу, індукції та дедукції були застосовані при визначенні та розкритті ключових тенденцій розвитку аграрного сектору економіки. Метод узагальнення був використаний при формулюванні визначення поняття «імперативи розвитку аграрного сектору», логічний та емпіричний методи – при визначенні імперативів розвитку аграрного сектору та породжених ними суперечностей.  Основні результати роботи: розкрито ключові тенденції та імперативи розвитку аграрного сектору сучасної економіки, визначено суперечності розвитку аграрного сектору, породжені різними видами імперативів; дано трактування поняття «імперативи розвитку аграрного сектору економіки». Практичне значення отриманих результатів полягає у поглибленні розуміння сутності та причин виникнення суперечностей в аграрному секторі економіки. Запропоновані у роботі рекомендації можуть скласти методологічну та теоретичну основу для розробки економічної політики держави щодо розв’язання економічних і соціальних суперечностей аграрного сектору з метою досягнення високої ефективності економічної системи у цілому. Висновки. Однією із складових опису дій суб’єктів аграрних відносин є імперативи розвитку аграрного сектору, які можна визначити як об’єктивно обумовлені напрями розвитку, що визначають не лише його подальшу траєкторію, але й фундаментальні проблеми і суперечності. Можна виділити наступні ключові імперативи: економічні (забезпечення високої конкурентоспроможності аграрної галузі), соціальні (забезпечення соціальних стандартів), технологічні (інтенсивні технології ведення сільськогосподарського виробництва, застосування нано-, біо-, цифрових технологій), екологічні (гарантування безпеки продуктів харчування та навколишнього середовища), політичні (глобальна нестабільність та турбулентність), історичні (географічна локація і менталітет), культурно-релігійні (сільськогосподарські традиції, звичаї та релігійна специфіка продовольчого попиту), які формуються і здійснюють вплив на національному, регіональному та глобальному рівнях

аграрний сектор; суперечності; імперативи; аграрні відносини; сільське господарство