Розкрито сутність та зміст соціальної безпеки, доcлiджено cиcтемні проблеми та шляхи забезпечення соціальної безпеки України в умовах глобалізації та євроінтеграції, здiйcнено аналiз оcобливоcтей чинників забезпечення соціальної безпеки України на cучаcному етапi розвитку держави. Обгрунтовано, що соціальна безпека держави, в узькому розумінні слова, це ступінь (рівень) захищеності національних інтересів населення в соціальній сфері від внутрішніх та зовнішніх загроз, а соціальна безпека держави, в широкому розумінні слова, це стан розвитку держави, за якого держава здатна захистити від внутрішніх та зовнішніх загроз та забезпечити гідний і якісний соціальний рівень життя населення незалежно від віку, статі, рівня доходів, сприяти всебічному розвитку людського капіталу. Визначено, що соціальні виклики безпеки України посилилися, особливо за напрямами відтворення населення та трудового потенціалу, функціонування соціальної сфери та ринку праці, доходів і зайнятості населення. Обгрунтовано, що зазначені виклики призводять до погіршення умов праці та зниження матеріального достатку, депопуляції та старіння нації, поширення бідності та розшарування матеріального становища громадян, зниження соціальної захищеності населення, посилення настроїв незадоволеності життям і соціальною політикою влади. Доведено, що державну політику у сфері конвергенції системи соціальної безпеки України та ЄС, зокрема в частині регулювання міграційних процесів, слід спрямувати на досягнення мети системного розвитку людського капіталу та впроваджувати за напрямами: забезпечення демографічної безпеки, модернізація системи охорони здоров’я, відновлення системи якості освіти, збереження культурних цінностей, становлення конкурентоспроможного ринку праці, покращення доступності житла, розбудова соціальної інфраструктури, системне соціальне страхування населення

соціальна безпека; економічна безпека; національна безпека; загрози соціальній безпеці; стан соціальної безпеки; забезпечення соціальної бeзпeки