Актуальність теми дослідження. Подолання голоду та забезпечення населення планети Земля достатньою кількістю продовольства визнано ООН одним із стратегічних пріоритетів сталого розвитку людської цивілізації на період до 2030 року. Із зростанням кількості населення планети Земля, яке нині перевищує 7,6 млрд осіб, у ХХІ ст.стрімко зростає і глобальний попит на продовольство та продукти харчування. Водночас, традиційні для ХХ ст. стратегії екстенсивного розвитку та «точкової» інтенсифікації аграрного виробництва в нинішніх умовах не дають очікуваних позитивних результатів. Для світової економіки потрібні нові стратегіїрозвитку аграрного виробництва, здійснення «зеленої революції» з використанням здобутків ІТ-технологій та «Індустрії 4.0». Узагальнення світового досвіду щодо розробки та впровадження стратегій виробництва аграрної продукції у ХХІ ст. має вагоме теоретичне та практичне значення для всіх країн, що масово експортують аграрну продукцію, а також і для України, яка зорієнтована на лідерство у світовому аграрному виробництві. Така постановка проблеми свідчить про актуальність даної статті. Постановка проблеми. Зростання обсягів виробництва продовольства у світовій економіці відбувається повільно і не задовольняє зростаючий попит на продукти харчування та на аграрну сировину для індустріально-промислового комплексу у світових масштабах. В таких умовах виробники товарної аграрної продукції – фермери, агро-фірми та агрохолдінги, ТНК – змінюють та модифікують традиційні для ХХ ст. стратегії аграрного виробництва. Лідуючі позиції серед нових стратегій займає перехід до високоточного землеробства та інноваційного аграрного виробництва на основі задіяння потенціалу ІТ-технологій. Сутність та соціально-економічні наслідки впровадження такої стратегії потребують докладного дослідження. Аналіз останніх досліджень та публікацій. Вагомий внесок у дослідження сутності та спрямованості стратегій агарного виробництва у їх зв'язку з інноваційно-інвестиційним розвитком та з удосконаленням відносин власності здійснили українські вчені Макаренко П. М., Пілявський В. І. [1] та Шульга О. А. [2]. Іноземні вчені, такі як: К. Смаллер, У. Спеллер, Х. Мірза, Н. Бернасконі-Остервальдер, Г. Діксі та ін. [3] особливу увагу приділяли дослідженню стратегічних пріоритетів щодо мінімізації ризиків та максимізації прибутків агро-фірм та ТНК в процесі реалізації аграрних контрактів на світових ринках. Іноземні вчені Б. Кеатінг, М. Херреро, П. Карберрі [4] у своїх дослідженнях наголошували на актуальності дотримання стратегій забезпечення продовольчої безпеки у глобальному середовищі. Натомість, залишається невисвітленим питання щодо розробки стратегій високоточного аграрного виробництва з масовим використанням інновацій та ІТ-технологій, дослідження соціально-економічних наслідків, що супроводжують їх впровадження у ХХІ ст. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Проблематика дослідження сутності та складових процесу розвитку аграрного виробництва у світовому господарстві достатньо повно висвітлена у світовій економічній літературі. Натомість, для визначення стратегічних пріоритетів розвитку аграрного виробництва особливого значення набуває дослідження стратегій діяльності ТНК та фермерських господарств, стратегій переходу ТНК до розвитку високоточного аграрного виробництва. Невизначеними на сьогодні є тенденції ПІІ щодо купівлі земель сільськогосподарського призначення та аналіз пріоритетів їх використання ТНК у розвинутих країнах світу та в країнах, що розвиваються. Докладного дослідження потребують і соціально-економічні наслідки масового впровадження високоточного аграрного виробництва для національної економіки країн, що мають аграрну спеціалізацію. Постановка завдання, мети дослідження.  Мета дослідження – висвітлити сутність, визначити закономірності формування та виокремити основні очікувані соціально-економічні наслідки впровадження стратегій розвитку високоточного аграрного виробництва (на прикладі узагальненнясвітового досвіду діяльності аграрних ТНК). Для досягнення мети у статті поставлені та вирішуються наступні завдання: визначити основних «гравців» на світовому аграрному ринку та дослідити пріоритети їх економічної діяльності; дослідити сутність та складові стратегії «зеленої революції», стратегії переходу до високоточного аграрного виробництва на основі задіяння інноваційних та ІТ-технологій; визначити стратегічні цілі ТНК щодо використання придбаних земель (за рахунок прямих іноземних інвестицій) на прикладі узагальнення досвіду розвинених країн світу та країн, що розвиваються; визначити очікувані соціально-економічні наслідки масового впровадження стратегій високоточного аграрного виробництва ТНК та національним агробізнесом для економіки країн, що мають аграрну спеціалізацію. Метод або методологія проведення дослідження. В процесі дослідження світового досвіду впровадження стратегій розвитку високоточного аграрного виробництва використовувалися теоретичні та емпіричні методи наукових досліджень. У статті було використано методи історичного та логічного, аналізу та синтезу, абстрактного та конкретного, метод причинно-наслідкових зв’язків для визначення стратегічних пріоритетів спеціалізації фермерських господарств та аграрних ТНК, для визначення очікуваних соціально-економічні наслідків масового переходу до високоточного аграрного виробництва країн, що мають аграрну спеціалізацію. Синергетичний підхід, метод експертних оцінок, каузальний (причинно-наслідковий) метод наукових досліджень було задіяно для обґрунтування стратегій «зеленої революції», стратегій ТНК щодо переходу до високоточного аграрного виробництва на основі використання інноваційних та ІТ-технологій

стратегії; аграрне виробництво; фермерство; транснаціональні корпорації (ТНК); прямі іноземні інвестиції (ПІІ); земельні ресурси; «зелена революція»; високоточне аграрне виробництво; інновації; ІТ-технології