Предметом дослідження є теоретичні та практичні аспекти формування, розвитку й зростання людського потенціалу сільських територій України. Метою роботи є виявлення проблем формування людського потенціалу сільських територій країни та обґрунтування стратегічних орієнтирів і перспективних напрямів і засобів їх вирішення для забезпечення його зростання й сталого розвитку. Методологічною основою статті є використання сучасних теоретичних положень економіки національного господарства, сільських територій, відтворення людського потенціалу; загальнонаукових та спеціальних методів пізнання: демографічних, статистико-економічних, економіко-математичних, графічних. Результати роботи. Визначено, що людський потенціал сільських територій України формують демографічні чинники, зайнятість та сфера прикладання праці, рівень доходів, якість та соціальні й екологічні умови життєдіяльності. Однак саме  звужене природне відтворення, високий рівень безробіття та низькі доходи сільських жителів спричиняють його погіршення та деградацію. Виявлено, що названі та інші проблеми доцільно вирішувати на засадах впровадження державних програм підтримки народжуваності на селі, розвитку альтернативних видів діяльності та підвищення зайнятості, соціального й екологічного облаштування сільських територій. Галузь застосування результатів. Висновки та пропозиції статті можуть бути використані органами місцевого самоврядування, сільськими громадами, громадськими організаціями, благодійними фондами у вирішенні проблем розвитку людського потенціалу сільських територій, закладами освіти й науки у навчальній та науковій діяльності. Висновки. Фінансовими джерелами для здійснення пропозицій можуть бути грошові та інші ресурси сільськогосподарських підприємств, сільських жителів, сільських громад, цільових державних програм, громадських організацій і благодійних фондів. В якості інструментів їх досягнення доцільно використовувати державно-приватне партнерство, соціальну відповідальність, соціальні інновації, інформаційні та цифрові технології. При визначенні пріоритетів втілення названих заходів у практику необхідно враховувати специфіку кожного населеного пункту, регіону їх розміщення, а також рішення сільських громад. Це сприятиме відродженню сільських територій, підвищенню престижу життя на селі, збереженню сільського способу життя, розширеному відтворенню людського капіталу й всебічному зростанню людського потенціалу.

сільські території, людський потенціал, демографічна ситуація, капітал, сільськогосподарські підприємства, зайнятість, проблеми, перспективи, фінансові джерела, управлінські рішення, зростання