Актуальність теми дослідження. В умовах трансформації, особлива роль у формуванні сприятливого інституційного середовища для активізації інвестиційної діяльності в аграрній сфері відводиться державі, як важливому інституту організації процесу та його учасників. Постановка проблеми. Взаємозв'язок інвестиційної діяльності з процесами інституціональної трансформації поки що слабко вивчений в економічній теорії в силу новизни цього процесу та має системний характер. Тут значну роль відіграють, в першу чергу, інституційні особливості формування сприятливого інвестиційного середовища в умовах поглиблення трансформаційних та інтеграційних процесів в державі. Для трансформаційної економіки актуальною проблемою являється система відносин економічної власності, зокрема, для аграрного сектору – це власність на землю. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанню інституціональних теорій інвестицій присвячено чимало праць відомих науковців: А. Шпітгоф [ 5, c. 330-331], Дж. Коммонс [3], У. Мітчелл [15], Дж. Б’юкенен [4], В. Ростоу [24], Р. Коуз [11], Ж. Еллюль [27], Р. Арон [18], Дж. Гелбрейт [30], Й. Шумпетер [21], О. Фаворо [19], К. Еклунд [7], А. Берлі [6], Г. Мінз [6], I. Надлер [6], С. Чейз [6], П. Друкер [26]. В Україні також представлені наукові дослідження вітчизняних вчених з використанням методологічного інструментарію інституціоналізму: А. Бикова, М. Колісник, Т. Косова, Н. Маренков, О. Івашина, В. Федоренко. У працях Н. Маренкова [13], А. Бикової [1], О. Івашиної [1], М. Колісника [9], М. Туган-Барановського [20], розкрита організація процесу формування та розвитку неринкових форм господарських взаємодій в умовах трансформації суспільно-економічних відносин. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Особливого дослідження інвестиційної діяльності в умовах поглиблення трансформаційних процесів в національній економічній системі вимагають розгляду двох сторін цього процесу: необхідність і принципи адаптації інвестиційних інститутів, як носіїв іншої інституціональної традиції, до умов ринкового середовища, що формується; вивчення тих позитивних інституціональних ефектів прямих інвестицій, які сприяють прискоренню інституціональних перетворень, адаптації світових «інституціональних стандартів» до національних умов. Постановка завдання, мети дослідження. Дослідити теоретичні та практичні аспекти взаємозв'язку структурно – інституційної трансформації з організацією інвестиційного процесу в аграрній сфері економіки. Метод або методологія проведення дослідження. Інституціоналізм, як науковий напрям, виник на рубежі XIX–XX ст., як течія, що критикує методологічні позиції неокласичної школи. До числа відомих представників цієї школи зазвичай відносять Т. Веблена, Дж. Коммонса, У. Мітчела, Д. Кларка. При цьому ранній інституціоналізм іноді розглядають в якості попередника кейнсіанства [12, c. 28]. Методологічною основою нового інституціоналізму являються роботи класиків економічної наукової думки. Викладення основного матеріалу (результати роботи). У статті досліджено особливості інституційного забезпечення у розвитку інвестиційної діяльності в аграрному секторі економіки. В процесі розгляду інвестиційного потенціалу, з точки зору інституційного підходу, є необхідність врахувати інвестиційні потужності в методології аналізу інвестиційного потенціалу.Процеси глобалізації є каталізатором у пошуку країнами шляхів зростання економічного добробуту і важливою передумовою даного процесу виступає інвестиційний потенціал. Доведено можливість використання інституціональної теорії у розвитку інвестиційної діяльності.Надано рекомендацію стосовно того, щоінвестиційний процес і інвестиційну діяльність доцільно досліджувати і розглядати в динаміці. Інституціоналізм орієнтований на комплексне дослідження економічних систем. Теорії інституціоналізму, що пов’язані із інвестуванням зводяться до окремих концепцій поведінки суб'єктів ринку та до аналізу інвестиційного клімату. Для формування міжнародних економічної відносин, важливим елементом визначення ефективності глобальної економіки виступають підходи до інституціональної економіки. Важливим фактором утворення економічної інституціональної системиє чинник високих технологій.Предметом пізнання інституційної теорії є інститути, в чому і є її переваги. Інститут (як предмет дослідження), з одного боку, забезпечує широкий погляд на розвиток економіки й суспільства, аналіз економічної системи й суспільства як цілісності при взаємодії з іншими інститутами, такими як держава, а з другого – потребує глибокого й конкретного розуміння суті й особливостей самих інститутів. З точки зору представників інституціоналізму, інститути – це спосіб мислення й дії, що втілюється в соціальних звичаях, установах, правилах. За неінституціонального напряму інститути розглядаються як чинники впливу на рішення, що приймають економічні агенти. Галузь застосування результатів. Напрями подальшого розвитку аграрного сектору національної економіки залежить від інвестиційної політики, яка формує інвестиційний клімат в країні та здатності державних інститутів її ефективно реалізувати. Інвестиційний процес, як засвідчує світовий досвід, здатний забезпечити масштабне технічне і технологічне оновлення аграрної сфери, результатом чого стане підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарського виробництва і забезпечення сталого соціально-економічного розвитку країни. Висновки відповідно до статті. Необхідно зазначити, що за методологією системного підходу, інвестиційна діяльність носить всі ознаки системи, яка розвивається динамічно і піддана впливу зовнішнього і внутрішнього інституційного середовища. Розвиток економіки України в умовах поглиблення трансформаційних та інтеграційних процесів характеризується посиленням впливу факторів невизначеності та ризиків сучасного інституційного середовища, в якому здійснюється інвестиційна діяльність не тільки національних, але і іноземних інвесторів. Посилення ступеня невизначеності інвестиційного процесу в умовах трансформації національної соціально-економічної системи обумовлене, насамперед тим, що в умовах переходу до ринкових відносин зберігаються інститути та інституції, успадковані від попередньої економічної системи, а інститути ринку ще не сформовані або слабо функціонують. Також, на розвиток інвестиційного процесу впливає постійна зміна економічної ситуації та кон’юнктура і конкуренція на ринку інвестиційного капіталу, впровадження у виробництво нових технологій і методів організації виробничого процесу тощо. Отже, інституціоналізм виступає продуктивним напрямком у розвиткуінвестиційної діяльності.

інвестиції, інституції, теорії, методологічний інструментарій, інституційне середовище, аграрний сектор