Анотація
Актуальність теми дослідження. Підвищення стабільності економічного розвитку української економіки вимагає удосконалення системи управління ним із застосуванням сучасних інструментів, одним із яких в останні роки стає методологія Форсайту. Форсайт-прогнозування як інноваційний інструмент найбільш ефективний у царині формування національної конкурентоздатності в умовах швидких змін. Форсайт – це особлива технологія проєктування майбутнього на підставі консолідації різнорідних бачень, що торують дороговказ для прийняття рішень у середньо- та довгостроковій перспективі. Постановка проблеми. Організація форсайт-досліджень в Україні передбачає необхідність застосування новітніх інструментів та експертних методів дослідження, які широко використовуються в світі для проєктування майбутнього. Актуальність даного дослідження полягає у більш конкретизованому та аргументованому обґрунтуванні необхідності адаптації методологічного інструментарію Форсайту до українських реалій. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретичну і методологічну основу дослідження склали праці вітчизняних і зарубіжних вчених. Зокрема, фокусування уваги на інструментарії і методах, які застосовуються на дофорсайтній стадії дослідження, стало об’єктом уваги таких зарубіжних учених, як: Е. Ансельмо де Кастро, Н. Я. Калюжнова, М. Кінен, Г. П. Коршунов, С. В. Крюков, І. Майлз, Е. Дж. Маус, С. Мендонья, Р. Поппер, Р. Рохрбекс, Дж. Таймен, Б. Сапіо, В. П. Третьяк, Н. Хрисулакіс, Ф. Швейтзер, а також вітчизняних науковців: В. М. Гейця, С. І. Дорогунцова, Л. В. Дейнеко, М. З. Згуровського, Т. К. Кваши, М. О. Кизима, І. О. Кірнос, Е. М. Лібанової, О. І. Решетняк, О. Ф. Паладченко, В. Є. Хаустової, С. С. Шумської. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. У вітчизняній науковій літературі бракує матеріалів з поясненням підготовки до форсайт-досліджень, обґрунтуванням поєднання та вибору тих чи інших методів для тематичних досліджень. Також дотепер в Україні не існує перманентної практики проведення Форсайту, яка втілилась би у політичні рішення. Методологічний інструментарій здійснення процедур Форсайту поки що не адаптований до українського досвіду, чим обумовлений значний практичний інтерес до теми дослідження та визначена її теоретико-методологічна цінність. Постановка завдання, мети дослідження. Завданням даного дослідження є: враховуючи міжнародний досвід, послідовно дослідити комплекс інструментів та методів, що застосовуються у вітчизняній практиці планування та організації форсайт-досліджень, що дозволить забезпечити впровадження технології наукового передбачення на регулярній основі та її удосконалення на всіх рівнях державного управління, місцевого самоврядування, із залученням провідних наукових установ та громадських організацій. Мета статті – обґрунтувати необхідність розробки комплексного підходу щодо підготовки проведення Форсайту з використанням кращих світових практик та адаптувати їх до умов розробки середньо- і довгострокового прогнозування національної економіки. Метод або методологія проведення дослідження. У процесі вирішення завдання застосовувались, зокрема, такі загальнонаукові та спеціальні методи: методи системного аналізу, аналізу та синтезу, групування; емпіричні методи порівняння та узагальнення; діалектичний метод пізнання та сходження від конкретного до абстрактного. Викладення основного матеріалу (результати роботи). Основою статті з питань проведення дофорсайтних досліджень української економіки стало вивчення міжнародного досвіду та сучасних підходів до організації дофорсайтних досліджень, зокрема, щодо практичних аспектів організації розроблення Форсайту в частині визначення інструментарію і методів, які застосовуються при його проведенні. Проаналізовано багаторічний досвід України в здійсненні форсайтів за різними тематиками досліджень та визначено відмінності у застосуванні набору методів при здійсненні форсайт-досліджень. Вказано на те, що Україна потребує більш послідовного та комплексного підходу у плануванні та організації форсайт-досліджень різного рівня та різноманітної тематики. Галузь застосування результатів. Узагальнення методології щодо регламентації та уточнення механізмів (інструментів, методів, практичних організаційних прийомів) є важливим для оцінювання стану економіки на етапі дофорсайтного дослідження задля усвідомленого використання в державній інноваційній політиці України при визначенні пріоритетів соціально-економічного та науково-технічного розвитку. Висновки відповідно до статті. Зважаючи на те, що Форсайт зарекомендував себе як найбільш ефективний інструмент вибору довгострокових пріоритетів соціально-економічного та науково-технічного розвитку, слід поглибити дослідження з прогнозування як ключового інструменту для розробки та впровадження політики держави.
Ключові слова
форсайт, дофорсайтні дослідження, інструменти прогнозування, методи прогнозування
Використані джерела
1. Shums'ka S. S. (2015). Makroekonomichne prognozuvannja [Macroeconomic forecasting] : navch. posibnyk : u dvoh ch.. K. : Vydavnychyj dim «Kyjevo-Mogyljans'ka akademija», Part 1. 176 p.
2. Introduction to VISIS. An open-source methodology for doing sustainable development. URL: http://atkisson.com/visis/.
3. Frame: skills for the future. Foresight. European Training Foundation, 2014. URL: https://www.voced.edu.au/content/ngv%3A63470.
4. Kvitka S. A. (2016). Forsajt jak tehnologija proektuvannja majbutn'ogo: novitni mehanizmy vzajemodii' publichnoi' vlady, biznesu ta gromadjans'kogo suspil'stva [Foresight as a technology for designing the future: the latest mechanisms of interaction between public authorities, business and civil society]. Aspekty publichnogo upravlinnja, 8 (34). 5-15.
5. Kvitka S. A. (2018). Forsajt v publichnomu upravlinni: metody i perspektyvy realizacii' v Ukrai'ni [Foresight in public administration: methods and prospects for implementation in Ukraine]. Aspekty publichnogo pravlinnja, 6/8. 56-70.
6. O. F. Paladchenko, I. V. Molchanova (2018). Suchasni pidhody i metody provedennja prognoznyh doslidzhen': svitovyj dosvid i mozhlyvist' jogo vykorystannja v Ukrai'ni [Modern approaches and methods of forecasting research: world experience and the possibility of its use in Ukraine]. Nauka, tehnologii', innovacii', 2. 23-32. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/STI_2018_2_6.
7. Kinen Majkl. Tehnologichnyj forsajt: mizhnarodnyj dosvid [Technological foresight: international experience]. URL: https: //cyberleninka.ru/article/n/tehnologicheskiy-forsayt-mezhdunarodnyy-opyt.
8. S. N. Ysachenko, S. N. Bajukova. (2014). Forsajt: zarubezhnуj y rossyjskyj opыt. [Foresight: foreign and Russian experience]. Modely, systemу, sety v еkonomyke, tehnyke, pryrode y obshhestve, 1 (9). 30–34; Technology Foresight 2030. Japan. URL: http://www.foresight-russia.ru/portal/faces/public/info/view?global:metaId=iqm:695558.
9. Boikova M. V., Salazkin M. G. (2008). Foresight in Germany. Master class. Forsythe, 1 (5). 12–15.
10. Lanskyh A. N. (2011). Opуt prymenenyja tehnologyy forsajt. Ocenka zarubezhnogo opыta prymenenyja metodologyy forsajt [Experience in using foresight technology. Assessment of foreign experience in the application of the foresight methodology]. Byznes v zakone, 5. 231–233.
11. A. V. Sokolov, A. A.Chulok, V. R. Mesropjan, S. A. Shashnov. (2013). Formyrovanye nacyonal'noj systemы tehnologycheskogo prognozyrovanyja: problemу y perspektyvу [Formation of a national system of technological forecasting: problems and prospects]. Ynnovacyy, December. 34-43.
12. D. R. Belousov, O. G. Solncev, M. Ju. Hromov. (2008). Postroenye dolgosrochnogo nauchno-tehnologycheskogo prognoza dlja Rossyy metodom «Forsajt» [Construction of a long-term scientific and technological forecast for Russia using the "Foresight" method]. Studies on Russian Economic Development, 19/1. 10-19. URL: https://www.elibrary.ru/item.asp?id=9611896.
13. Forsajt ekonomiky Ukrai'ny: seredn'ostrokovyj (2015–2020 roky) i dovgostrokovyj (2020–2030 roky) chasovi goryzonty [Foresight of Ukraine's economy: medium-term (2015-2020) and long-term (2020-2030) time horizons]. Mizhnarodna rada z nauky (ICSU); Komitet iz systemnogo analizu pry Prezydii' NAN Ukrai'ny; Nacional'nyj tehnichnyj universytet Ukrai'ny «Kyi'vs'kyj politehnichnyj instytut»; Instytut prykladnogo systemnogo analizu NAN Ukrai'ny i MON Ukrai'ny; Svitovyj centr danyh z geoinformatyky ta stalogo rozvytku. Kyi'v : NTUU «KPI», 2015. 136 p.;
14. O. Y. Karasev, A. E. Kytaev, Y. Y. Myronova, T. B. Shynkarenko. (2017). Еkspertnуe procedurу v forsajte: osobennosty vzaymodejstvyja s еkspertamy v proektah po dolgosrochnomu prognozyrovanyju [Expert procedures in foresight: peculiarities of interaction with experts in projects on long-term forecasting]. Vestnyk SPbGU. Socyologyja, 10/2. 169-184.
15. Landshaftnoe planyrovanye v evropejskom kontekste [Landscape planning in a European context]. URL: http://www.irigs.irk.ru/docs/lndscpln/2.html.
16. Sandro Mendonça, Miguel Pina e Cunha, Jari Kaivoja, Frank Ruff (2004). Wild cards, weak signals and organisational improvisation, Futures, 36/2. 201-218, https://doi.org/10.1016/S0016-3287(03)00148-4; Popper R. (2011). Wild Cards and Weak Signals Informing and Shaping Research and Innovation Policy. Paper presented at the Fourth International Seville Conference on Future-Oriented Technology Analysis (FTA): FTA and Grand Societal Challenges – Shaping and Driving Structural and Systemic Transformations. Seville, 12-13 May.
17. Matjushenko I. Ju. (2011). Spivvidnoshennja global'nyh problem ljudstva, priorytetiv naukovo-tehnichnoi' dijal'nosti ta nacional'nyh proektiv v Ukrai'ni [Correlation of global problems of mankind, priorities of scientific and technical activity and national projects in Ukraine]. Biznes Іnform, 4. 7‒1.
18. Kvasha T. K. (2017). Innovacijni priorytety: teoretychni aspekty vyznachennja ta praktychna metodologija i'h utochnennja dlja Ukrai'ny [Innovative priorities: theoretical aspects of definition and practical methodology of their specification for Ukraine]. Universytets'ki naukovi zapysky, 61. 267‒278.
19. Rybincev V. O., Klopov I. O. (2017). Forsajt jak tehnologija realizacii' strategii' rozvytku ekonomiky [Foresight as a technology for implementing the strategy of economic development]. Intelekt XXI, 3. 87‒94.
20. Zakon Ukrai'ny «Pro vnesennja zmin do zakonu Ukrai'ny «Pro priorytetni naprjamy rozvytku nauky i tehniky» vid 01 chervnja 2010 roku № 2296-VI [Law of Ukraine "On Amendments to the Law of Ukraine" On Priority Areas of Development of Science and Technology" of June 1, 2010. № 2296-VI]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2519-17#Text.
21. Kyzym M. O., Haustova V. Je., Reshetnjak O. I. (2020). Problemy vyboru priorytetnyh naprjamiv rozvytku nauky ta tehniky v Ukrai'ni [Problems of choosing priority areas of science and technology development in Ukraine]. Biznes Іnform, 7. 50-58.
22. Zakon Ukrai'ny «Pro priorytetni naprjamy innovacijnoi' dijal'nosti v Ukrai'ni» vid 08.09.2011 r. № 3715-VI [Law of Ukraine "On priority areas of innovation in Ukraine" of 08.09.2011 № 3715-VI]. URL: https://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/3715-17#Text.
23. Forsajt 2016: scenarii' social'no-ekonomichnogo rozvytku Ukrai'ny do 2020 i 2030 rokiv : anotacija [Foresight 2016: scenarios of socio-economic development of Ukraine until 2020 and 2030: annotation]. Mizhnarodna rada z nauky; Komitet iz systemnogo analizu pry Prezydii' NAN Ukrai'ny; Nacional'nyj tehnichnyj universytet Ukrai'ny «Kyi'vs'kyj politehnichnyj instytut imeni Igorja Sikors'kogo»; Instytut prykladnogo systemnogo analizu MON Ukrai'ny i NAN Ukrai'ny; Svitovyj centr danyh z geo informatyky ta stalogo rozvytku; Fundacija «Agrarna nadderzhava». Kyi'v : NTUU «KPI imeni Igorja Sikors'kogo», Vyd-vo «Politehnika», 2016. 20 p.
24. Valerij Pekar, Jevgen Pjestjernikov. (2012). Ljuds'kyj kapital Ukrai'ny 2025. Pidsumky Forsajtu. [Human capital of Ukraine 2025. Results of Forsyth]. URL: http://wikicitynomica.org/future/lyudskiy-kapital-ukraini-2025-pidsumki-forsaytu.html.
25. Krjukov S. V. (2010). Forsajt: ot prognoza k formirovaniju budushhego [Foresight: from forecast to future formation]. TERRA ECONOMICUS, 8/3. Part 2. 7-17.
