Анотація
Актуальність теми дослідження обґрунтовується відродженням інтересу світової спільноти до промисловості як до драйверу економічного розвитку. Проблема полягає в тому, що промисловий розвиток має ряд обмежень в результаті дисбалансів між ресурсним потенціалом економічної системи, її інституціональною структурою і домінуючою техніко-економічної парадигмою, які вимагають розробки спеціального інструментарію управління. Аналіз останніх публікацій показує наявність наукового інтересу до питань пошуку взаємозв'язку між змістом промислової політики, яка виступає в якості інструменту управління промисловим розвитком країни, і рівнем промислового і економічного розвитку з точки зору створення певних економічних умов її формування та реалізації. Однак недостатньо дослідженими є питання наукового обґрунтування використання конкретних інструментів економічної політики країни для економічних систем різного рівня промислового розвитку. Мета дослідження полягає у визначенні та обґрунтуванні факторів науково-технічної, зовнішньоекономічної, фінансової та грошово-кредитної сфери, впливаючи на які можна керувати промисловим розвитком країни за рахунок формування сприятливого середовища реалізації промислової політики. Методами дослідження, використаними в роботі є порівняння, угруповання, кореляційно-регресійний аналіз, економетричне моделювання, системний підхід. Результати роботи. В рамках цього дослідження на основі побудованих економетричних моделей були визначені фактори зовнішньоекономічної, науково-технічної та грошово-кредитної політики, що формують сприятливі умови для реалізації промислової політики. Фактори були диференційовані для країн з різним рівнем промислового розвитку. Областю застосування результатів дослідження є політика держави, спрямована на стимулювання промислового розвитку. Висновки. В роботі встановлено пріоритетний вплив факторів грошово-кредитної політики при ступеня індустріалізації від 0 до 1; грошово-кредитної і науково-технічної політики при ступеня індустріалізації від 1 до 15; важливі фактори всіх видів при ступеня індустріалізації вище 15. Облік перерахованих вище факторів при розробці змісту національної промислової політики сприятиме: досягнення поставлених цілей в області промислового розвитку, зниження ризиків появи негативних ефектів від державного втручання в сферу промислового виробництва, прогнозування наслідків прийняття тих чи інших економічних рішень.
Ключові слова
індустріалізація, промисловий розвиток, промислова політика, ступінь індустріалізації
Використані джерела
1. Belov, V. (2019). Germany – a challenging search for a new industrial strategy. Contemporary Europe, 2. 27–36.
2. Russian Language Dictionary in 4 Parts / RAS, Institution of ling. research; Under editing of A.P. Evgen’eva. 4th ed, M.: Rus.Lang.; Poligraphresource, 1999.
3. Avdasheva, S., Shastitko, A. (2003). Industrial and competitive policies: problems of interactions and lessons for Russia. Questions of Economics, 9. 18–32.
4. Idrisov, G. I. (2016). Industrial policy of Russia in modern conditions. M. Inst. Gaidar Publishing.
5. Suharev, O. S. (2015). Economic Theory of Industrialisation.Perm University Herald. Economy, 2(25). 6–14.
6. Rodrik, D. (2009). Industrial Policy: don't ask why, ask how. Middle East Development Journal, 1(01). 1–29.
7. Altenburg, T. (2011). Industrial Policy in Developing Countries. Bonn.
8. Polterovich, V., Popov, V. (2006). Evolution of economic policy theory: Part 1: Experience of fast development. Questions of Economics, 7. 4–23.
9. Shestakova, K. (2018). Determinates of Industrial Policy Effectiveness. Journal of the Belarusian State University. Economics, 1. 85–92.
10. Shestakova, K. (2019). Development of Methods of Industry State Evaluation. Vestnik of Belarusian State Economic University, 1(132). 64–72.
