Анотація
Актуальність теми дослідження. Важливим фактором розвитку регіонів в умовах четвертої промислової революції є управління потоками інформації і знань між організаціями. Це дозволяє скористатися можливостями, прихованими в цифровий трансформації бізнес-спільноти та забезпечити перетворення, необхідні для переорієнтації розвитку на інклюзивний і стійке зростання. Постановка проблеми. Управління процесом впровадження технологій Індустрії 4.0 на основі ефективних державних і колективних стратегій відкриває можливості для регіонального розвитку, однак вимагає розробки спеціальних інструментів підтримки прийняття рішень, наукового обґрунтування моделі системної трансформації регіону, визначення основних стейкхолдерів і механізму їх взаємодії. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанням територіального і регіонального розвитку в умовах четвертої промислової революції присвячені роботи таких дослідників як Яшева Г. А. і Фатєєв В. С. (Білорусь), Ленчук Є. Б. (Росія), Гетц М. і Янковська Б. (Польща), Чіффоліллі А. і Мушіо A. (Італія) та ін. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Механізм залучення малого бізнесу в процес необхідної системної трансформації в умовах четвертої промислової революції досліджений мало. Постановка завдання, мети дослідження. Мета даного дослідження - провести аналіз теорій регіонального розвитку з урахуванням умов четвертої промислової революції і на основі отриманих результатів запропонувати організаційно-економічний механізм цифровий трансформації регіонального бізнес-спільноти, включаючи сектор малого бізнесу. Метод або методологію проведення дослідження. У процесі дослідження використовувалися методи аналогій, аналізу і синтезу, соціологічного опитування. Викладення основного матеріалу (результати роботи). У статті проведено аналіз основних концепцій регіонального розвитку, зроблено висновок про необхідність консолідації регіональних стейколдеров за моделлю «Чотириланкова спіраль» на базі міжустановних інформаційних систем з метою впровадження технологій Індустрії 4.0. Запропоновано алгоритм розвитку електронної платформи від сайту кластера до інформаційної системи інтегрованих ланцюгів поставок на прикладі Новополоцького інноваційно-промислового нафтохімічного кластера. Галузь застосування результатів. Результати дослідження можуть бути використані в практичній діяльності організацій інфраструктури регіонального розвитку та підтримки малого бізнесу, в наукових і освітніх установах, в державному управлінні. Висновки відповідно до статті. Отримати бажаний ефект у вигляді підвищення конкурентоспроможності регіонів в умовах четвертої промислової революції можна за умови формування територіальних мережевих зв'язків, інноваційних мереж на основі парадигми відкритих інновацій та галузевих інтегрованих ланцюгів поставок, для чого необхідні відповідні інституційні умови.
Ключові слова
регіональний розвиток, четверта промислова революція, Індустрія 4.0, міжорганізаційні інформаційні системи
Використані джерела
1. Antonescu, D. (2014). Theoretical approaches of regional development. URL: https://mpra.ub.uni-muenchen.de/60524/
2. Porter, M. E. (1990). The Competitive Advantage of Nations. New York: Free Press.
3. Storper, M. (1995). The resurgence of regional economies, ten years later: the region as a nexus of untraded interdependencies. European Urban and Regional Studies, 2 (3). 191–221.
4. Kuah A. T.H. (2002). Cluster Theory and Practice: Advantages for the Small Business Locating in a Vibrant Cluster. Journal of Research in Marketing and Entrepreneurship, 4/3. 206–228.
5. Malecki, E. J. (1994). Entrepreneurship in regional and local development. International regional science review, 16/1&2. 119–153.
6. Sternberg, R. (2000). Innovation Networks and Regional Development – Evidence from the European Regional Innovation Survey (ERIS): Theoretical Concepts, Methodological Approach, Empirical Basis and Introduction to the Theme Issue. European Planning Studies, 8/4. 389–407.
7. Sawhney, M., Prandelli, E. (2000). Communities of Creation: Managing Distributed Innovation in Turbulent Markets. California Management Review, 42/4 Summer. 24–54.
8. Wise, E., Høgenhaven, C. (2008). User-Driven Innovation. Context and Cases in the Nordic Region. Oslo: Nordic Innovation Centre.
9. Chesbro, G. (2007). Otkrytye innovacii. Sozdanie pribyl'nyh tekhnologij. [Open innovations. Creation of profitable technologies]. Moscow: Pokolenie.
10. Guinet, J., Meissner, D. (2012). Otkrytye innovacii: effekty dlya korporativnyh strategij, gosudarstvennoj politiki i mezhdunarodnogo «peretoka» issledovanij i razrabotok [Open innovations: effects for corporate strategies, public policy and international "flow" of research and development]. Foresight, 6/1. 26–37.
11. Moore, J. F. (1993). Predators and Prey: A New Ecology of Competition. Harvard business review. May-June. 75-86.
12. Malecki, E. L. (2018). Entrepreneurship and entrepreneurial ecosystems. URL: https://onlinelibrary.wiley.com/doi/full/10.1111/gec3.12359.
13. Stam, E. (2015). Entrepreneurial Ecosystems and Regional Policy: A Sympathetic Critique. European Planning Studies, 23 (9). 1759-1769.
14. Isenberg, D. (2011). The Entrepreneurship Ecosystem Strategy as a New Paradigm for Economic Policy: Principles for Cultivating Entrepreneurship. URL: http://www.innovationamerica.us/images/stories/2011/The-entrepreneurship-ecosystem-strategy-for-economic-growth-policy-20110620183915.pdf
15. Carayannis, E. G., Campbell, D.F.J. (2012). Mode 3 Knowledge Production in Quadruple Helix Innovation Systems. Twenty-first-Century Democracy, Innovation, and Entrepreneurship for Development. Springer Briefs in Business.
16. Etzkowitz, H., Leydesdorff, L. (1998). Future Location of Research in A Triple Helix of University Industry Government Relations. A Triple Helix of University-Industry-Government Relations: The Future Location of Research? New York: Science Policy Institute State University of New York, XV–XVII.
17. Fateev, V. S. (2012). Klastery, klasternyj podhod i ego ispol'zovanie kak instrumenta regulirovaniya razvitiya nacional'noj i regional'noj ekonomiki [Clusters, the cluster approach and its use as a tool for regulating the development of the national and regional economy]. Bulletin of the Yanka Kupala State University of Grodno. Series 5. Economy. Sociology. Biology, 2 (131). 40-50.
18. Kozlovskaya, L. V. (2011). Regiony Belarusi: potencial i faktory intensifikacii social'no-ekonomicheskogo razvitiya [Regions of Belarus: potential and factors of intensification of socio-economic development]. Bulletin of BSU, 2/3. P. 97–101.
19. Expert Group "Knowledge for growth". European Commissions. URL: http://ec.europa.eu/invest-in-research/monitoring/knowledge_en.htm.
20. Foray, D. (2014). From smart specialization to smart specialization policy. European Journal of Innovation Management, 17/4. 492–507.
21. Smorodinskaya, N. V. (2015). Globalizirovannaya ekonomika: ot ierarhij k setevomu ukladu [Globalized economy: from hierarchies to a network structure]. Moscow: IE RAN.
22. Balland, P.-A., Boschma, R. (2021). Mapping the potentials of regions in Europe to contribute to new knowledge production in Industry 4.0 technologies. Regional Studies. URL: https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/00343404.2021.1900557.
23. Götz, M., Jankowska, B. (2020). Industriya 4.0 kak faktor konkurentosposobnosti kompanij v usloviyah postperekhodnoj ekonomiki [Industry 4.0 as a factor in the competitiveness of companies in a post-transition economy]. Foresight, 14/4. 61-78.
24. Oztemel, E., Gursev, S. (2020). Literature review of Industry 4.0 and related technologies. Journal of Intelligent Manufacturing. URL: https://www.researchgate.net/publication/326584283_Literature_review_of_Industry_40_and_related_technologies
25. Lenchuk, E. (2019). Novye tendencii formirovaniya global'nogo ekonomicheskogo prostranstva v usloviyah chetvertoj promyshlennoj revolyucii [New trends in the formation of the global economic space in the context of the fourth industrial revolution]. World Economy and International Relations, 63/8.113-117.
26. Ciffolilli, A., Muscio, A. (2018). Industry 4.0: national and regional comparative advantages in key enabling technologies. European Planning Studies, 26.
27. Götz, M., Jankowska, B. (2018). On the role of clusters in fostering the Industry 4.0. International Business in the Information and Digital Age. Nov. 379-390.
28. Spagnoletti, P., Resca, A., Lee, G. (2015). A design theory for digital platforms supporting online communities: a multiple case study. Journal of Information Technology. Feb. 1-17.
29. Kumar, K., van Dissel, H. G. (1996). Sustainable collaboration: Managing conflict and cooperation in interorganisational systems. MIS Quarterly, 20 (3). 279–300.
30. Daderkina, E. A. (2013). Gosudarstvenno-chastnoe partnerstvo: mezhdunarodnyj opyt i perspektivy dlya Respubliki Belarus' [Public-private partnership: international experience and prospects for the Republic of Belarus]. Minsk: Ministry of Economy of the Republic of Belarus.
31. Yasheva, G. A. (2011). Teoretiko-metodologicheskie osnovy i mekhanizmy gosudarstvenno-chastnogo partnerstva v innovacionnom razvitii ekonomiki Belarusi [Theoretical and methodological foundations and mechanisms of public-private partnership in the innovative development of the economy of Belarus]. Belarusian Economic Journal, 3. 4–19.
32. Reid, S., Hayes, J. P., Stibbe, D. (2015). Platforms for partnership: Emerging good practice to systematically engage business as a partner in development. Oxford: The Partnering Initiative.
33. Slonimska, M. A., Yasheva, G. A., Dubko, N. A. (2019). Predprinimatel'stvo Vitebskoj oblasti: problemy i perspektivy razvitiya [Entrepreneurship of the Vitebsk region: problems and development prospects]. Vitebsk: Public Association "Association of Employers and Entrepreneurs". URL: kef.by/publications/research/ konkurentosposobnost-regionov-belarusi/ predprini-matelstvo-vitebskoy-oblasti-problemy-i-perspektivy-razvitiya/.
