Постановка проблеми. Велика частина території України знаходиться на так званому Українському щиту, що являє собою геологічне брилове підняття кристалічного фундаменту Східноєвропейської платформи, що простягається в межах нашої держави вздовж середньої течії Дніпра смугою довжиною понад 1000 км і шириною близько 250 км від річки Горині до Азовського моря. Даний геологічний масив майже цілком складається з метаморфічних і магматичних порід, основна маса яких глибоко перероблена ультраметаморфічними процесами, включно з гранітизацією й вибірковим анатексисом, що спричиняли формування місцевих корових магм. У багатьох місцях граніти виходять на поверхню. Граніт з геологічної точки зору є інтрузивною гірською породою кислого складу із зернистою (рівномірнозернистою чи нерівномірнозернистою) структурою. Виняткова міцність цього кам’яного матеріалу дозволяє його використовувати в різних сферах економіки, зокрема будівельній. У цій галузі граніт отримує широке застосування при будівництві доріг, будинків, виготовленні бетону, спорудженні мостів та інше. В зв’язку із широким застосуванням каменю у виробничій сфері, виникає потреба його видобутку. Кар’єрний видобуток граніту здійснюється у Житомирській, Київській, Кіровоградській, Запорізькій та інших областях. Заразом з тим видобуток граніту кар’єрним способом, а також подальша його переробка у товарну продукцію, зокрема щебінь, здійснює негативний вплив на навколишнє природне середовище. З одного боку постає проблема вироблення необхідної будівельної продукції для задоволення потреб промисловості та побутового життя мешканців країни, а з іншого – виникає питання збереження довкілля. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дана проблематика безпосередньо або опосередковано розглядається у дослідженнях, які так чи інакше стосуються екологічних проблем Житомирської області загалом, а також впливу гірничої галузі зокрема розглядаються і дослідженнях Н. Г. Зіновчук, Г. Я. Студінської, В. А. Студінського, В. К. Данилка, В. І. Карпова та інших. Варто зазначити, що проблема впливу видобутку граніту кар’єрним способом розглядається багатьма дослідниками у комплексі з наслідками Чорнобильської катастрофи. Метою даного дослідження є визначення економіко-екологічних проблем, пов’язаних з організацією видобутку граніту кар’єрним способом, а також поєднання цієї проблеми з іншими чинниками негативного впливу на довкілля. Матеріали і  методи. Виконання даного дослідження базується на наступних засадах: концептуальність, що дозволяє отримати інтегровані результати; аналітичності, що дає змогу провести комплексне дослідження проблематики і визначити окремі її компоненти; дискусійності, що дозволяє допуск різних поглядів на дану проблематику. Результати дослідження. У статті зроблено спробу розглянути питання негативного впливу на навколишнє природне середовище видобутку граніту та його переробки на товарну продукцію. Також автори спробували дану проблему розглянути комплексно у поєднанні з іншими негативними впливами на довкілля. При цьому зачеплені питання удосконалення технічних та технологічних процесів, що дозволяють зменшити негативний вплив на довкілля. Висновки. Видобуток граніту кар’єрним способом, безперечно, негативно впливає на природний стан, зокрема на якість повітря, води та земельних ресурсів. Цей негативний вплив підсилюється ще й тим, що Житомирська область була піддана найбільшому негативному впливу в результаті аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Проте, застосування сучасних технологій у систему кар’єрного видобутку граніту дозволяє значно зменшити негативний вплив, зокрема щебеневих заводів, на довкілля Житомирської області.

граніт, видобуток, кар’єр, гірничо-добувна промисловість, нерудна промисловість, екологія, економіка, Чорнобильська катастрофа, Житомирська область