Анотація
Актуальність теми дослідження. В умовах пандемії COVID-19 вагомим інструментом регулювання суспільних процесів є система фінансування сфери охорони здоров’я. Відповідно оцінка її інституційних складових, фінансово-економічних ризиків в даній галузі є важливою умовою формування та реалізації обґрунтованої державної політики у сфері охорони здоров’я. Постановка проблеми. В умовах погіршення трендів національного економічного розвитку вагомими завданнями є: обґрунтування пріоритетних напрямів державної політики у сфері охорони здоров’я, зокрема щодо зміцнення системи фінансування в даній галузі, забезпечення економічно обґрунтованого рівня підвищення соціальних стандартів. При цьому основою якісного рівня реалізації державної політики у сфері охорони здоров’я є її взаємоузгодженість із стратегічними напрямами соціально-економічного розвитку країни на короткострокову, середньострокову та довгострокову перспективу. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблематика формування та реалізації державної політики у сфері охорони здоров’я, фінансування охорони здоров’я доволі поширена в наукових дослідженнях. Це роботи зарубіжних та вітчизняних науковців: Барроу Х., Белли П., Гупти С., Далі Ею, Джигіра І., Матнонната Ж., Майнзюка До, Спаркеса С., Адаменко І., Лисяк Л., Чугунова І. та інших. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Зазначені вище питання актуалізуються у зв’язку з погіршенням тренду економічного розвитку, пандемії COVID-19, що вимагає розв’язання низки конкретних завдань, пов’язаних з зміцненням системи фінансування сфери охорони здоров’я. Постановка завдання, мети дослідження. Завданнями дослідження є: розкрити роль системи фінансування сфери охорони здоров’я у регулюванні соціально-економічних процесів; обґрунтувати особливості системи фінансування сфери охорони здоров’я в сучасних умовах; здійснити аналіз та оцінку видатків на охорону здоров’я Державного бюджету України. Метою дослідження є розкриття напрямів державної політики щодо розвитку системи фінансування сфери охорони здоров’я. Метод або методологія проведення дослідження. У статті застосовано сукупність методів наукового дослідження: системного підходу, статистичного аналізу, структурування, синтезу та ін. Викладення основного матеріалу. Розкрито роль системи фінансування сфери охорони здоров’я у регулювання соціально-економічних процесів. Обґрунтовано особливості системи фінансування сфери охорони здоров’я в сучасних умовах. Здійснено аналіз та оцінку видатків на охорону здоров’я Державного бюджету України. Обґрунтовано напрями державної політики щодо розвитку системи фінансування сфери охорони здоров’я. Галузь застосування результатів. Результати дослідження можуть бути використані в процесі формування та реалізації державної політики у сфері охорони здоров’я. Висновки відповідно до статті. Обґрунтованість реалізації державної політики у сфері охорони здоров’я є вагомою умовою суспільного розвитку. З метою підвищення якісного рівня функціонування системи фінансування сфери охорони здоров’я, на даному етапі, доцільним є: здійснення заходів із зменшення рівня ризиків порушення стійкості системи фінансового забезпечення у сфері охорони здоров’я, що передбачає модернізацію інфраструктури системи. Стабілізація рівня фінансового забезпечення сфери охорони здоров’я передбачає удосконалення бюджетної політики в частині планування видатків бюджету на охорону здоров’я. Вагомою умовою формування ефективної державної політики у сфері охорони здоров’я є удосконалення взаємодії органів державного управління у частині інформатизації даної сфери. Вирішення даних завдань сприятиме створенню умов для сталого суспільного розвитку, впровадження сучасного фінансового інструментарію у сфері охорони здоров’я
Ключові слова
державне регулювання; сфера охорони здоров’я; видатки на охорону здоров’я; фінансові гарантії; фінансовий захист; соціальні стандарти
Використані джерела
[1] Barroy, H., & Gupta, S. (2020). From overall fiscal space to budgetary space for health: Connecting public financial management to resource mobilization. Retrieved from https://www.cgdev.org/sites/default/files/overall-fiscal-space-budgetary-space-health-connecting-public-financial-management.pdf.
[2] Barroy, H., Sparkes, S., Dale, E., & Mathonnat, J. (2018). Can low- and middle-income countries increase domestic fiscal space for health: A mixed-methods approach to assess possible sources of expansion. Health Systems & Reform, 4(3), 214-226. doi: 10.1080/23288604.2018.1441620.
[3] Belli, P., Dzhygyr, Y., & Maynzyuk, K. (2015). How is it working? A new approach to measure governance in the health system in Ukraine. Retrieved from http://health-rights.org/index.php/cop/item/how-is-it-working-a-new-approach-to-measure-governance-in-the-health-system-in-ukraine.
[4] Markuts, Y.I., Adamenko, I.P., & Husarevych, N.V. (2018). Consolidated budget as a tool for social development. Financial and Credit Activity: Problems of Theory and Practice, 3/26, 493-500.
[5] Lysyak, L.V. (2018). Budget policy as a tool to ensure financial security of Ukraine. Modern Economics, 9, 53-59. Retrieved from http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=modecon_2018_9_8.
[6] Chugunov, I.Ya. (2021). Budget strategy of social development. Kyiv: KNUTE.
[7] Official website of the Ministry of Finance of Ukraine. (n.d.). Retrieved from https://www.minfin.gov.ua.
[8] Law of Ukraine No. 1928-IX "On the State Budget of Ukraine for 2022". (2021, December). Retrieved from http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=72775.