Анотація
Актуальність теми дослідження. Різноманітні суспільні катаклізми ХХ ст. та останніх десятиліть, зокрема такі як дві світові війни, гібридні війни, поширення пандемії COVID-19, призвели до виникнення у ХХ столітті поняття "соціальна безпека". Остання, враховуючи соціалізацією всіх сфер людського життя, відіграє ключову роль у всій системі національної безпеки. У демократичному суспільстві інтереси соціальної безпеки людини та держави в цілому повинні співвідноситися та бути гармонійно збалансованими. У правовому полі України немає офіційного визначення категорії "соціальна безпека", а сам термін "соціальна безпека" порівняно недавно увійшов в науковий та політичний обіг. В Україні новий етап законодавчого врегулювання відносин у сфері пенсійного забезпечення розпочався з прийняттям Конституції України. Виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення (п. 6 ст. 85). Стаття 46 Конституції передбачає право громадян на соціальний захист, на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом [1]. Так як право на пенсію може виникнути протягом всього життя людини, починаючи з народження, то заміщення втраченого доходу пенсією має важливе значення для добробуту та запобігання бідності певних категорій населення. Оскільки де-юре трьохрівнева пенсійна система де-факто залишається лише дворівневою з переважаючою часткою пенсійних виплат з першого рівня, залишається актуальним дослідження рівня пенсійного забезпечення із солідарної системи, яка побудована на принципі солідарності поколінь. Постановка проблеми. Необхідність комплексного дослідження питання пенсійного забезпечення, концептуального визначення його механізмів (інструментів) з різних рівнів пенсійної системи, особливо в умовах старіння нації, зумовлюються потребами вдосконалення практики і підвищення рівня пенсійного забезпечення в Україні як запоруки соціальної безпеки людини. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання функціонування системи пенсійного забезпечення, функціонування її складових елементів, в тому числі солідарної пенсійної системи, а також реформування останньої знайшли своє висвітлення у працях як вітчизняних, так і зарубіжних науковців. Соціальному пенсійному страхуванню присвячені роботи відомих зарубіжних вчених – Отто фон Бісмарка, Д. Віттаса, Е. Аткінсона, К. Бейтмана, У. Беверіджі, Р. Діснея, К. Кларка, К. Конрада, П. Ларока, Т. Маршала, Г. Рудольфа та інших. Серед дослідників вітчизняної пенсійної системи, механізмів її фінансового забезпечення варто назвати насамперед Л. Баранник, Н. Болотіну, О. Врублевську, В. Грушка, І. Гнибіденко, О. Дмитрієву, О. Залєтова, О. Курило, Е. Лібанову, Н. Лаврухіну, О. Палія, А. Федоренко, В. Яценко та інших. Результати власних досліджень проблеми пенсійного забезпечення наведені в [10, 13, 14]. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Незважаючи на наявні напрацювання у вирішенні питання пенсійного забезпечення населення, подальшого дослідження під кутом зору соціальної безпеки людини вимагають зміст та практика здійснення пенсійної реформи впродовж останніх 20 років, шляхи та можливості підвищення рівня пенсійного забезпечення населення України, особливо в умовах російської агресії проти України. Постановка завдання, мети дослідження. Об’єктом дослідження виступає рівень пенсійного забезпечення як запорука соціальної безпеки людини, а предметом – практичні аспекти пенсійного забезпечення з першого рівня пенсійної системи в Україні, Пенсійний фонд України та питання його незбалансованості. Мета статті – за допомогою аналізу структури джерел фінансування Пенсійного фонду та обсягів видатків на пенсійне забезпечення з державного бюджету оцінити рівень фінансової спроможності солідарної системи пенсійного забезпечення як запоруки соціальної безпеки людини. Метод та методологія проведення дослідження. У дослідженні для опрацювання статистичних даних ПФУ використані статистичний, порівняльний і системний методи. Оформлення результатів аналізу у вигляді таблиць і графіків було здійснено за допомогою графічного і табличного методів та узагальнення даних. Структурно-функціональний метод застосований для виявлення впливу доходів ПФУ на обсяги видатків. Галузь застосування результатів. Отримані висновки й результати можуть бути використані для розробки і реалізації практичних заходів по вдосконаленню пенсійної системи, в науковій сфері, в навчально-освітньому процесі закладів вищої освіти при підготовці фахівців за спеціальністю 8.18010014 "Управління фінансово-економічною безпекою", в сфері забезпечення соціальної складової економічної безпеки держави, зокрема, соціальної безпеки людини. Практичне використання наукових результатів сприятиме досягненню вищого рівня соціального захисту населення, задоволенню потреб людей, які досягли пенсійного віку. Висновки. На сьогодні від фінансової спроможності пенсійної системи залежить добробут майже третини населення України. Фінансування пенсійного забезпечення має бути спрямоване на досягнення головної мети – реалізації конституційних прав усіх громадян на отримання матеріального забезпечення у разі втрати годувальника, інвалідності, втрати працездатності, внаслідок старості та в інших випадках установлених законодавством [11]. В Україні протягом майже 20 років намагаються здійснити пенсійну реформу, проте дієвого ефективного результату поки що не досягнуто. Сучасний стан солідарної системи пенсійного забезпечення характеризується "зубожінням" населення пенсійного віку та хронічним дефіцитом Пенсійного фонду. Це є свідченням низької соціальної безпеки осіб пенсійного віку відповідно до міжнародних оцінок рівня бідності населення, за якою вартість добового споживання встановлена на рівні 5 доларів США (до 4300 грн на місяць). Тобто 85,4% українських пенсіонерів станом на 01.01.2021 року отримували пенсію у розмірі нижче, або на рівні цієї межі (в межах до 5000 грн). Анексія Криму, бойові дії на Сході та майже 2 мільйони вимушених переселенців, широкомасштабна війна росії проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року привели до виникнення поняття "раптова бідність"
Ключові слова
пенсійне забезпечення; моделі пенсійного забезпечення; солідарна система; Пенсійний фонд України (ПФУ); коефіцієнт заміщення; єдиний соціальний внесок (ЄСВ); соціальна безпека людини
Використані джерела
[1] The Constitution of Ukraineю (1996). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text.
[2] Law of Ukraine No. 1058-IV "On Compulsory State Pension Insurance". (2003, July). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15.
[3] Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine No. 126 "On approval of the budget of the Pension Fund of Ukraine for 2021". (2021, February). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/126-2021-%D0%BF#Text.
[4] Klimenko, A.L. (2017). Social protection and social security in the conditions of Ukraine’s Eurointegration: Selected aspects. Theory and Practice of Jurisprudence, 2(12), 1-10. doi: 10.21564/2225-6555.2017.12.119583.
[5] Libanova, E.M. (2011). Migration transfers, poverty and inequality in Ukraine. Socio-Economic and Ethno-Cultural Consequences of Migration for Ukraine: A Collection of Materials of Scientific and Practical Conference, 15-25.
[6] Lavrukhina, N. (2015). Ways to improve public administration of the pension system. Scientific Notes of the Institute of Legislation of the Verkhovna Rada of Ukraine, 2, 37.
[7] Ohinska, A.Iu. (2014). The role of budget expenditures on social protection of social policy. Science and Economics, 2, 11-16. Retrieved from http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=Nie_2014_2_3.
[8] Malovanyi, M.I., Bechko, P.K., & Bechko, V.P. (2012). Social insurance. Kyiv: Centre of Educational Literature.
[9] Nadraha, V.I. (2015). Financial risks of developing the pension system in Ukraine: Demographic aspect. Finance of Ukraine, 1, 79-86. Retrieved from http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=Fu_2015_1_7.
[10] Hrushko, V.I., & Skulysh, Yu.I. (2019). Pension system. Kyiv.
[11] Tkachenko, L. (2017). Ways to further reform the pension system of Ukraine. Bulletin of the Pension Fund of Ukraine, 9, 16-17.
[12] Shumylo, M.M. (2017). Current state and prospects of the pension system in Ukraine. Young Scientist, 2, 76-87. doi: 10.15407/visn2017.02.076.
[13] Cheberiako, O.V., & Bykova, V.O. (2020). Models of pension provision: Foreign and domestic practice. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 5(12), 43-51. doi: 10.17721/1728-2667.2020/212-5/6.
[14] Cheberiako, O.V., & Lozova, H.M. (2017). Models of pension provision and reform of the pension system in Ukraine. In A. Pavik, & K. Shaposhnykov (Eds.), National economik development and modernization: Expirience of Poland and prospects for Ukraine (Vol. 1). Kielce, Poland.
[15] Shpylovyi, S.Ie. (2013). Problems of the pension system in Ukraine and ways to improve it. Bulletin of VKNU named after T.H. Shevchenko, 46-49.
[16] Official website of the Pension Fund of Ukraine. (n.d.). Retrieved from https://www.pfu.gov.ua/.
[17] Official website of the State Statistics Service of Ukraine. (n.d.). Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua/.
[18] Analysis of the activities of the Pension Fund of Ukraine in 2015-2019. (2019). Retrieved from https://feao.org.ua/wp-content/uploads/2015/11/2019-05-16.pfu-2015-2018.pdf.
[19] Report on the work and implementation of the budget of the Pension Fund of Ukraine in 2020. (2020). Retrieved from https://www.kmu.gov.ua/storage/app/sites/1/17-civik-2018/zvit2020/pfu-2zvit-2020.pdf.
[20] The future of the Pension System of Ukraine. Adequacy. Coverage and Sustainability. (2019). Retrirved from https://www.ilo.org/wcmsp5/groups/public/---europe/---ro-geneva/---sro-budapest/documents/publication/wcms_735156.pdf.
[21] Hassel, A., Naczyk, M., & Wib, T. (2019). The political economy of pension financialisation: Public policy responses to the crisis. Journal of European Public Policy, 26, 483-500. doi: 10.1080/13501763.2019.1575455.