Актуальність теми дослідження. Актуальність дослідження зумовлена тим, що питання децентралізації та реформи державного соціально-економічного устрою, перебудова територіальної організації об’єктів господарювання  є одним з десяти пріоритетів «Стратегії сталого розвитку «Україна – 2020». Новий адміністративно-територіальний устрій повинен стати основою побудови нової моделі територіального управління, заснованої на засадах децентралізації, субсидіарності, балансу загальнонаціональних інтересів з інтересами населення регіонів та територіальних громад, повсюдності місцевого самоврядування, спроможності та самостійності територіальних громад. Постановка проблеми. Управління процесом децентралізації в Україні потребує поглиблених теоретичних і практичних досліджень на які звертають особливу увагу у зв’язку з реформуванням адміністративно-територіального устрою. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Сучасними аспектами розв'язання проблем розвитку територіальних громад та місцевого самоврядування займаються такі вчені, як Павлюк А.П.,  Олійник Д.І.,  Баталов О.А., Дацко О.І., Муркович Л. Л.,  Молодожен Ю.Б. та ін. [1-4]. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Реформа децентралізації передбачає створення нової ланки в системі адміністративного устрою в Україні запровадженням нової адміністративно-територіальної одиниці – об’єднаної територіальної громади (ОТГ). Але шлях перетворень повинний мати поступовий системний характер, отже існує необхідність побудови моделі таких перетворень на основі програмного підходу з урахуванням синергетичного ефекту. Постановка завдання, мети дослідження Найбільш універсальною технологією управління є використання проектно-програмних моделей що дає можливість використовувати програмний менеджмент, який належить до теоретичної концепції, розв’язувати сучасні проблеми управління. Метою є обґрунтування теоретичних та методичних положень щодо управління програмою розвитку об’єднаних територіальних громад на основі багатовекторного розвитку. Завдання дослідження полягають у розробці та обґрунтуванні багатовекторної моделі управління програмою розвитку ОТГ на етапі децентралізації влади в Україні; визначенні пріоритетних напрямів програми розвитку об’єднаних територіальних громад й обґрунтуванні методів, засад та процесів їх реалізації відповідно до етапів реформування адміністративно-територіального устрою країни. Метод та методологія проведення дослідження. У процесі проведення дослідження використані загальнонаукові (аналіз та синтез, індукція та дедукція, аналітичне групування) та спеціальні (абстрагування, моделювання та інші) методи вивчення економічних явищ і процесів. Викладення основного матеріалу (результати роботи).Нова законодавча база значно посилила мотивацію до міжмуніципальної консолідації в країні, створила належні правові умови та механізми для формування спроможних територіальних громад сіл, селищ, міст, які об'єднують свої зусилля у розв'язання нагальних проблем. Однією із форм реалізації засад міжбюджетного регулювання є міжбюджетні трансферти – це кошти, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого. Перелік трансфертів, передбачених у державному бюджеті для місцевих бюджетів, визначено ст. 97 Бюджетного кодексу України. Пріоритетні напрями децентралізації у просторі доцільно вважати не колінеарними векторами, а для опису процесу взаємодії між ними – використати правило паралелограма для складання векторів. Нестійкість складних систем є одним з управлінських завдань для створення передумов стабільного динамічного розвитку. Тільки такі системи здатні до самоорганізації. Управління самоорганізацією систем є джерелом їх прискореного розвитку, у результаті якого відбувається відбір якостей, ознак і властивостей, що підвищують рівень організації системи в процесі адаптації до зовнішнього впливу. Існують два механізми розвитку систем – біфуркаційний – відповідає кризовим процесам, і адаптаційний – характеризується високими темпами економічного зростання. Тому стан динамічної рівноваги економічної системи може бути визначений як нестійка або стійка рівновага – відповідно. Біфуркаційні механізми спроможні вивести складну систему зі стану рівноваги на певний час. Причинами біфуркацій можуть бути як внутрішні, так і зовнішні фактори. ОТГ є системою, що знаходиться у стані динамічної рівноваги (послідовність рівноважних станів) і можливість до самоорганізації, яка описується системою диференціальних рівнянь. Висновки. Теоретично обґрунтована багатовекторна модель управління програмою децентралізації влади в Україні. Доведена доцільність виокремлення основних пріоритетних напрямів децентралізації (векторів пріоритетного розвитку). Ними на першому етапі є такі: 1) ресурси та блага ОТГ; 2) фінансова спроможність і самодостатність ОТГ; 3) система державного регулювання. На другому етапі управляючий вплив доцільно спрямовувати як по кожному з пріоритетів окремо, так і отримувати додатковий ефект від їх взаємодії (вектори взаємодії). Результати взаємодії є попарною сумою векторів пріоритетного розвитку, а саме: 1) кластерна модель розвитку нової системи адміністративно-територіального устрою; 2) нова модель державно-приватного партнерства; 3) оновлена система міжбюджетних відносин. Вектори розвитку децентралізованої системи адміністративно-територіального устрою взаємодії пріоритетних напрямів залишаться взаємопов’язаними між собою і надалі. Проведена систематизація ОТГ як нелінійної динамічної організаційно-технічної системи, виокремлені її основні характеристики, запропоновані додаткові релевантні характеристики з урахуванням специфіки об’єкта дослідження. Ключовим питанням подальшого управління реформуванням територіальної організації влади та створенням нового адміністративно-територіального устрою як програмою полягає у використанні можливостей ОТГ як окремого етапу формування базового рівня нового адміністративно-територіального устрою держави та синхронізації з реформуванням галузей соціальної сфери. Розлогість процесів у часі не дає змоги розробити всі етапи програми у повному обсязі. Фінальні стадії програми на даний час можуть бути представлені як прогнози на певний тривалий період часу. Лаг від трансформаційних процесів може бути отриманий тільки у далекій перспективі.

об’єднана територіальна громада; векторна модель; кластерна модель; децентралізації влади в Україні