Актуальність теми дослідження пояснюється необхідністю розробки і впровадження дієвих заходів реагування на економічні втрати, зумовлені військовими діями країни-агресора. Цілеспрямовані атаки ворога націлені на знищення України як промислово розвиненої держави, щоб не тільки вразити цивільне населення, а й знищити промисловий потенціал. Як наслідок Україна має незворотні втрати промислового потенціалу, які складають близько 30%, відбувається руйнація виробничих і транспортних ланцюгів, втрата доступу до ресурсів (як сировинних, так і людських), ускладнення ведення господарської діяльності через перебої з енергопостачанням та комунікаціями тощо. І хоч зараз українська економіка знаходиться в умовах невизначеності під час війни, перспективи розвитку промислових підприємств та їх спроможності щодо можливості ведення господарської діяльності, створення високооплачуваних робочих місць та умов для нормальної роботи, вимагає стратегічного планування повоєнного відновлення на основі європейських принципів. Постановка проблеми. Пошук відповідей на військові виклики сьогодення та обґрунтування інструментів для збереження існуючих й розвитку нових  машинобудівних виробництв сприятиме виконанню найважливіших функцій країни з посиленням спроможності українських машинобудівних підприємств зайняти ринкові ніші щодо виробництва кліматично-дружніх енергетичних технологій для зеленого й цифрового переходу ЄС (вітряні турбіни, теплові насоси, сонячні панелі, відновлюваний водень); машинобудівної продукції російського й білоруського походження тощо. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Значення індустріалізації та промислової політики для розвитку промислових галузей виробництва, зокрема машинобудування, широко обговорюється в академічних і політичних колах. Різні аспекти розвитку машинобудівної промисловості знайшли відображення у багатьох наукових працях зарубіжних та вітчизняних вчених, а також численних публікаціях міжнародних організацій Світового банку, ООН, Єврокомісії, ЮНІДО тощо. Водночас більшість публікацій не дає відповіді на військові виклики сьогодення для відновлення промислового потенціалу машинобудування, що і обумовлює актуальність даного дослідження. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Відсутність обґрунтування стратегічних ініціатив зі сприяння адаптації українського машинобудування до глобальних викликів майбутнього (військово-політичних, цифрових, фінансових, інвестиційних, екологічних, технологічних, соціальних тощо) нарощує розрив між Україною та розвинутими країнами світу й тільки посилює ефект деіндустріалізації економіки країни. Відновлення економіки й досягнення економічної стійкості неможливо досягти без стратегічного планування розвитку на основі спільних зусиль усіх учасників економіки, включаючи представників бізнесу, науки і держави. Постановка завдання, мети дослідження. Завданням дослідження є формування стратегічних завдань повоєнного відновлення з визначенням перспективних видів українського машинобудування, виходячи з загальноєвропейського вектору інтеграції та забезпечення національних інтересів. Метод або методологія проведення дослідження. У роботі використані загальнонаукові методи: абстрактно-логічний, індукції та дедукції, системного підходу; аналізу і синтезу, а також спеціальні методи дослідження: статистичних порівнянь, групування, вибірки (для оцінки динаміки обсягів реалізованої продукції машинобудування, показників ЗЕД та чисельності працюючих як базових індикаторів тенденцій розвитку); структурно-функціонального аналізу, експертних оцінок при розробці рекомендацій щодо ефективних інструментів підтримки для українських виробників машинобудівної продукції. Викладення основного матеріалу (результати роботи). Виробництво продукції машинобудування забезпечує економічний мультиплікаційний ефект для суміжних галузей економіки, поєднаних одним технологічним ланцюгом. Військові дії призвели до втрати обсягів українського експорту продукції машинобудування 70% від рівня 2021 р. (6107,56 млн дол. у 2021 р. проти 4216,9 млн дол. за 2022 р. Втрата виробничих потужностей компенсується значним імпортом машинобудівної продукції в обсязі 15983,54 млн дол. у 2022 році, що підтверджує високу імпортозалежність внутрішнього ринку продукції машинобудування. Галузі машинобудування є стратегічно важливими для соціально-економічного розвитку, адже в них зосереджена значна частина робочих місць (майже 15% у 2021 р. зайнятих в промисловості працівників) з достатньо високим рівнем оплати праці. Галузь застосування результатів. Стратегічні напрями повоєнного відновлення машинобудування є важливою складовою стратегічного планування та вибору дієвих інструментів промислової політики для відродження української промисловості й запобігання негативним проявам військових викликів з реалізацією можливостей, пов’язаних зі зміною світового геополітичного простору. Висновки відповідно до статті. Збереження існуючих та розвиток нових машинобудівних виробництв, а також реалізація можливостей зайняти звільнені через санкції російського й білоруського виробника ринкові ніші на європейському та світовому ринках машинобудівної продукції, а також диверсифікувати власне виробництво й стати  учасником глобальних машинобудівних ланцюгів доданої вартості для авіаційної, ракетобудівної, медичної, військової галузей світової промисловості залежать від впровадження перевірених в інших країнах інструментів промислової політики (мережі індустріальних парків, стимулювання кластерного руху, сприяння партнерству з іноземними виробниками), підтримки експортної діяльності та диверсифікації виробництва, впровадження стимулюючих та компенсаційних механізмів на державному, регіональному та місцевому рівнях; розширення внутрішнього попиту на вітчизняну машинобудівну продукцію у повоєнному відновленні

відновлення; машинобудування; релокація; глобальні ланцюги доданої вартості; індустріальні парки; промислова політика; партнерство