Постановка проблеми. Інформатизація суспільства є одним з вирішальних чинників модернізації економіки та запорукою інтеграції України у світове співтовариство. Країни, що регулярно турбуються про інноваційність у застосуванні маркетингових методів та інструментів просування своєї ідентичності, підвищують вірогідність бути головними у процесі формування міжнародного поділу праці і багатства, можливість забезпечити стале економічне зростання та зайняти міцну позицію на міжнародній арені. Сучасні маркетингові технології європейські держави активно використовують для поліпшення свого іміджу з метою залучення інвесторів, потенційних іноземних споживачів товарів, що експортуються, розвитку почуття національної ідентичності місцевого населення. Саме використання сучасних маркетингових технологій дозволяє іміджу вкоренитися у масовій свідомості як усередині країни, так і за її межами. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Актуальні питання національного брендингу у своїх працях досліджують К. Асплунд, І. Бураківський, Т. Завгородня, М. Кавартзис, Ф. Котлер, Дж. Лайфельд, М. Майланен, В. Мірошниченко, А. Панкрухін, Д. Райесто, А. Старостіна, Д. Траут, М. Хан, Г. Ханкінсон, Т. Циганкова, Л. Шульгіна та ін. Однак ряд питань вимагають подальшого поглибленого вивчення. Зокрема, з метою побудови національного бренда країни необхідним є більш детальне вивчення світового досвіду та адаптації його до соціально-економічних умов розвитку України. Предметом дослідження є теоретичні та практичні аспекти побудови національного бренда країни на основі вивчення світового досвіду та адаптації його до соціально-економічних умов розвитку України. Метою роботи є проаналізувати сучасний стан та тренди розвитку національного бренду України у сучасних геоекономічних процесах. Методологічною основою статті стали такі методи, як системний, монографічний, аналізу і синтезу, дедукції та узагальнення. Результати роботи. Дослідження підтверджують, що країни з сильними та відомими брендами здатні більше експортувати власну продукцію та збагачувати за рахунок податків державну скарбницю, залучати інвестиції та туристів, змінювати стереотипи і бути конкурентоспроможними на світовому ринку. Кожна країна вкладає значні фінансові ресурси у свій національний бренд. Можливості, що відкриваються за володіння успішним брендом спонукали українські компанії активно діяти у даному напрямі. Свідченням такої активізації є зростання кількості брендів, під якими пропонують свою продукцію українські виробники та рітейлери, а також термін їх існування на ринку. Якщо на початкових етапах становлення брендингу у країні існувала значна кількість так званих «псевдоіноземних» торговельних марок, то на даний час українські виробники створюють свої власні вітчизняні марки, що стають брендами не лише в Україні, а й за її межами. Галузь застосування результатів. Результати статті можуть бути використані для створення та управління національними брендами країн. Висновки. Просування бренду України має позитивну динаміку. Проте уряду України варто приділяти більше уваги питанням безпеки та налагодженню міжнародних відносин

національний бренд країни; національний брендинг; бренд-менеджмент; глобальні ринки; імідж; національна ідентичність