Актуальність теми дослідження. Структурні трансформації національної економіки, загострення конкуренції, несприятливі демографічні зрушення призвели до кардинальних змін на ринку праці, який характеризується невідповідністю попиту на працю та її пропозиції за професійно-кваліфікаційним та освітнім рівнями та видами економічної діяльності. Наслідки військової агресії РФ в Україні послабили потенціал ринку праці: виникли бар’єри для вільного руху факторів виробництва, у т.ч. робочої сили; відбулись втрати виробничих потужностей та інфраструктури; внаслідок вимушеної міграції мають місце негативні тенденції у сфері зайнятості та доходів; суттєво змінилась структура ринку праці: має місце дисбаланс між попитом та пропозицією робочої сили, поглибились регіональні диспропорції концентрації трудових ресурсів. Постановка проблеми. Стабілізація національного ринку праці, зростання зайнятості, перерозподіл робочої сили для післявоєнного відновлення економіки України обумовлюють розробку ефективних механізмів управління ринком праці в контексті підготовки фахівців, формування спеціальних навичок, розвитку системи професійної освіти для мінімізації освітньо-професійних та регіональних дисбалансів. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Тенденції попиту та пропозиції на ринку праці, вплив різноманітних факторів на його структуру досліджували як вітчизняні (В. Антонюк, В. Брич, В. Геєць, О. Грішнова, Л. Ільїч, А. Колот, М. Кримова, Е. Лібанова, О. Новікова, І. Петрова, Н. Рущишин, З. Смутчак, Л. Шаульська, Н. Якимова), так і зарубіжні науковці (Д. Алписбаєва, Х. Андерсен, Г. Беккер, Г. Брисезе, М. Калі, С. Мак-Гюннесс, М. Попп, А. Робай, П. Слоун, Г. Філдс, Р. Фрімен). Результати досліджень освітньо-кваліфікаційних диспропорцій в трудовій сфері висвітлені в роботах Н. Азьмук, В. Близнюка, О. Купець, Л. Лісогор, В. Саріогло, Л. Федунчика, які вивчали диспропорції попиту та пропозиції на робочу силу з точки зору асиметрії зайнятості у розрізі професій та видів економічної діяльності, обумовлених дисбалансом між існуючими та необхідними рівнями професійних компетентностей працівників. Основним аспектам функціонування системи професійно-технічної освіти як джерела формування ринку праці робітничих професій присвячені наукові доробки О. Амоші, І. Гнибіденка, М. Долішнього, В Куценка, М. Семикіної, В. Шматової та інших.  Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Незважаючи на активізацію уваги науковців до вирішення зазначених проблем, залишаються недостатньо дослідженими питання впливу системи професійно-технічної освіти на диспропорції національного ринку праці з точки зору галузевого та регіонального аспектів, а також з урахуванням ризиків та загроз, спричинених військовими діями в Україні. Постановка завдання, мети дослідження. Наведеними вище обставинами зумовлена доцільність аналізу тенденцій освітньо-професійних та галузевих дисбалансів на ринку праці та окреслення орієнтирів подолання диспропорцій між попитом і пропозицією робочої сили. Метод та методологія проведення дослідження. У процесі проведення дослідження використані загальнонаукові методи (аналіз, синтез, класифікаційно-аналітичний, абстрактно-логічний, узагальнення й системного аналізу) вивчення та оцінки економічних процесів, що відбуваються на ринку праці. Викладення основного матеріалу (результати роботи). В роботі проведений аналіз динаміки ринку праці, який свідчить про стійку тенденцію до зменшення кількості зайнятого населення. Оцінка структури попиту та пропозиції на ринку праці за видами економічної діяльності та професійними групами показує надлишок на ринку праці економічно активного населення, що асоціює себе з такими сферами економіки: сільське господарство, торгівля та ремонт транспортних засобів, державне управління. Є незадоволеним попит на працівників у переробній промисловості, транспорті, охороні здоров’я, освіті. Серед професійних груп значну частку безробітних складають працівники сфери торгівлі та послуг, службовці та керівники, а найбільш затребуваними на ринку праці є кваліфіковані робітники з інструментом та професіонали. Результати дослідження показали, що актуальною проблемою національного ринку праці та існуючого дисбалансу між пропозицією робочої сили та попитом на неї є невідповідність обсягів та напрямів професійного навчання потребам ринку праці, недостатній рівень професійної освіти, недосконале державне та регіональне замовлення на підготовку робітничих кадрів, відсутність дієвої взаємодії між стейкхолдерами, недостатня мотивація молоді до отримання робітничих професій. Висновки. Для подолання існуючих негативних тенденцій необхідно активізувати профорієнтаційну роботу серед учнівської молоді, спрямовану на популяризацію актуальних та перспективних професій; сприяти зміцненню потенціалу державних служб зайнятості, розширенню спектру послуг та покращенню їх якості; посилити практичну складову підготовки робітничих кадрів; розвивати систему дуальної освіти; запровадити програму «гарантії робочих місць для молоді»; ініціювати дослідження щодо визначення спеціальностей, професійних навичок та рівня кваліфікації з урахуванням стратегічних перспектив ринку праці; задіяти формат соціального діалогу у контексті створення умов для неперервної професійної освіти; сприяти розвитку малого та середнього підприємництва; систематично оновлювати зміст освітніх програм з орієнтацією на потреби регіонального ринку праці та розширення меж компетентностей кваліфікованих робітників; впроваджувати державні стандарти з конкретних робітничих професій на модульно-компетентнісній основі; удосконалювати матеріально-технічну базу професійно-технічних закладів освіти; модернізувати мережу освітніх закладів. Реалізація зазначених напрямів сприятиме формуванню та розвитку інноваційного людського капіталу, відновленню якісного складу робочої сили, подоланню дисбалансу на ринку праці. Збалансування ринку праці - головна потреба післявоєнної розбудови, а ефективна зайнятість має стати невід’ємною частиною соціальної політики повоєнного відновлення

ринок праці; попит; пропозиція; зайнятість; робоча сила; дисбаланс; професійно-технічна освіта