Поглиблення інституційної нестабільності, посилення регуляторної невизначеності та зростання інфраструктурних диспропорцій в умовах повномасштабної війни в Україні створили загрозу для стійкості інвестиційного середовища, що зумовило потребу у переосмисленні чинників його формування та адаптації до умов посткризової трансформації. Метою дослідження було виявлення чинників динаміки інвестиційного клімату України у 2020-2024 роках, з одночасним формуванням стратегічних орієнтирів його вдосконалення в умовах післявоєнного відновлення. Методологічна основа дослідження ґрунтувалася на аналітико-описовому підході з використанням елементів порівняльного, структурно-функціонального та інституційного аналізу. У результаті дослідження було виокремлено п’ять взаємопов’язаних підходів до інтерпретації інвестиційного клімату – інституційний, правовий, економічний, інфраструктурний та соціальний, – що дозволило сформувати п’ятирівневу аналітичну модель інвестиційного середовища, представлену у форматі структурної типології. На основі аналізу індексів Rule of Law (-0,80 у 2022 р.), Control of Corruption (-0,88 у 2022 р.) та Corruption Perceptions Index (зростання з 30 до 35 балів у 2020-2024 р.) встановлено, що інституційна якість є ключовим предиктором коливань обсягів прямих іноземних інвестицій (від 7,9 млрд дол. у 2021 р. до 0,2 млрд дол. у 2022 р.). Ідентифіковано критичні бар’єри для формування сприятливого інвестиційного клімату – нормативну нестабільність, фіскальну фрагментованість, деградацію інфраструктури та інституційну вразливість. Обґрунтовано стратегічні напрями модернізації інвестиційного середовища, що включають посилення правової визначеності, дерегуляцію, відновлення інфраструктури та інституційний супровід інвесторів. Запропоновані підходи спираються на успішні практики Польщі, Естонії, Латвії, Грузії та Румунії, де структурні реформи забезпечили зростання довгострокових інвестицій у стратегічних секторах. Отримані результати засвідчили визначальну роль інституційної якості як ключового чинника інвестиційної привабливості в умовах трансформаційної економіки. Практична цінність дослідження полягає у формуванні аналітичної основи для удосконалення державної інвестиційної політики, спрямованої на підвищення інституційної спроможності, зменшення регуляторних ризиків та стимулювання довгострокового капіталовкладення

інституційна спроможність; регуляторне середовище; регуляторні ризики; макроекономічна стабільність; інфраструктурне забезпечення; трансформаційна економіка